Засідання Ради Безпеки ООН, що відбулося минулого понеділка, стало важливим кроком задля стримування нової хвилі збройної агресії РФ проти України.
Дискусія чітко засвідчила позиції та підходи членів міжнародного співтовариства та керівництва ООН з приводу найсерйознішої безпекової кризи в Європі, створеної внаслідок тимчасової окупації Росією Криму та здійснення нею збройної агресії на Донбасі.
Незважаючи на спробу Росії перешкодити проведенню цього засідання, Раді Безпеки вдалося належним чином продемонструвати відповідальне ставлення до превентивної дипломатії відповідно до розділу VI Статуту ООН, який уповноважує Радбез розглядати будь-яку ситуацію, яка загрожує міжнародному миру та безпеці.
Підсумки засідання засвідчили принципову позицію переважної більшості членів РБ ООН щодо неприйнятності безпрецедентного нарощування російських наступальних озброєнь, сил і засобів на українсько-російському та українсько-білоруському кордонах.
Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця чітко заявив, що наша держава не збирається здійснювати будь-яку наступальну операцію чи то в зоні українсько-російського збройного конфлікту на Донбасі, чи на кордоні з РФ, і зробить все можливе, щоб запобігти будь-яким провокаціям з боку Росії.
У ході засідання делегація України наголосила, що наша держава вимагає від РФ підтвердження практичними діями російських заяв про відсутність намірів розширювати збройну агресію проти України. Жодні заяви не можуть підмінити реальні кроки, такі як відведення військ та припинення вогню.
Теза російської делегації про небажання бачити Україну в НАТО йде всупереч невід’ємному суверенному праву України вибирати власні заходи безпеки, включаючи договори про союзи, які Росія не має права ставити під сумнів.
Спроби окремих членів Ради Безпеки представити обговорення як протистояння США та РФ є нічим іншим, ніж спробою відвести увагу міжнародного співтовариства від агресивних дій РФ проти України та Європи загалом.
Вважаємо вихід російського постпреда з зали до завершення засідання не лише неповагою до обговорюваного питання, але й зневажливим ставленням до Ради Безпеки ООН як органу, покликаного розглядати загрози міжнародному миру та безпеці.