Яка чудова пора в житті людини — юність! Спливають в моїй пам′яті безтурботні юні роки. Як же ми чекали той суботній день, коли підемо в будинок культури на вечір відпочинку, де звучала «жива» музика. Я зі своїм братом Олегом, а також Петром Різником, Валерієм Бакалиною та Андрієм Лобачевим грали у вокально-інструментальному ансамблі. Брали участь у всіх концертах та культурно-масових заходах СБК, захищали честь рідної школи на огляді шкільної самодіяльності. Пригадую, скільки було молоді на танцях — не пройти, не протиснутись. Як тоді було весело: всі танцюють, не пропускаючи жодного танцю, спілкуються між собою. Правда, не без того: були й бійки між хлопцями, коли окремі особи напідпитку з’ясовували стосунки. Але таких було мало, адже в ті часи барів не існувало, а купити в магазині алкоголь було не так просто, працювали вони лише до 19-ої години. А там, де продавалося спиртне, висіла табличка: «Особам, віком до 21 року, алкогольні напої не відпускаються». Тож вживання алкоголю тоді не було таким масовим, як нині.
Так склалося моє життя, що я став працювати в закладі культури і працюю понині. На моїх очах вже змінилося не одне покоління молоді і все вже не так, як було раніше. Не стало Радянського Союзу, канули в історію компартія з її ідеологією, зникли колгоспи та багато ще чого. Змінилися поведінка людей та їх спосіб життя і мислення.
Я не схильний, щоб хвалити тодішнє наше минуле. Зараз же всім байдуже, що неповнолітні палять цигарки та п′ють пиво серед білого дня. Все доступно і без обмежень, адже куди не глянь — навкруги торгові точки, які не оглядаючись, продають спиртне. Дорослі говорять, що у дні свят немає де сісти — столи всі зайняті молоддю. А ще є в Шполі всенічні заклади, куди наші неповнолітні навідуються, замовивши таксі. Батьки, які піклуються про своїх дітей, ніколи б не допустили цього. Сучасній молодій людині важко довести те, що колись їхні ровесники проводили дозвілля без вживання алкоголю.
А що ж далі буде? Як ці діти виховуватимуть вже своїх дітей? Яку норму поведінки, мораль вони передаватимуть своїм нащадкам?
Більшість говорять, що для дітей та молоді потрібно більше робити заходів у будинках культури. Так, згоден, потрібно! І робимо, що можемо! Але, що можна зробити, коли на культурно-освітні заходи з бюджету не виділяється жодної копійки. Дитячі та молодіжні програми потребують фінансової підтримки, а однією піснею та віршем тут не відбудешся. Ось чому багато закладів культури по всій країні занепадають і спустошуються, а особливо там, де про них не дбає влада.
Складається враження, що алкоголізація населення — це вигідно. Менше задумуємось і ставимо неприємних запитань, а всі негаразди в нашому бутті відходять на другий план.
Ігор КУРАШ, директор Васильківського
сільського будинку культури.