Минулої неділі на території одного з підприємств Шполи невідомі підпалили сіносховище. Майже добу дим пожежі застеляв пів міста та «душив» його жителів, а пожежні контролювали, аби вогонь не перекинувся на сусідні будинки. Дякуючи Богу, під час пожежі ніхто не постраждав. Та подія схвилювала жителів Шполи, які надіслали в редакцію листа, який публікуємо нижче.
«…Люди кажуть, що це могла бути чиясь помста за щось. От тільки кому мстилися горе-палії, знищуючи чуже майно та отруюючи їдким димом маленьких шполян та їхніх батьків, немічних пенсіонерів, які віддають на підтримку свого здоров’я останні кошти, робітників підприємства, які своєю працею заготовляли це сіно для тварин? Скільки ж зла треба мати у серці, аби взяти і просто піднести сірник до сховища сіна на приватній ділянці.
Не віриться, що тому, хто це зробив, від цієї брудної справи стало легше. Скоріше, спрацював наш український менталітет – «Нехай у мене сарай згорить, аби у сусіда корова здохла». От і в цьому випадку – не додумалися ні до чого кращого, ніж просто нашкодити. Ще й нашкодити по-тихому, нишком, щоб ніхто не знав і не запідозрив. Щоб потім так само тихо порадіти чужій біді. На такі ниці вчинки здатні лише справжні боягузи, які, риючи яму ближньому, демонструють власну безпорадність та нікчемність. Недаремно кажуть, що зла людина схожа на вугілля: якщо не палить, то чорнить тебе.
Якщо це й справді було якоюсь помстою, як подейкують, то, беззаперечно, вона повністю затьмарила залишки розуму цих людей. Адже в першу чергу вони помстилися зовсім не підприємцеві - він і далі працюватиме і допомагатиме людям, як робив це завжди. Через їхній ниций вчинок постраждали у першу чергу безневинні тварини, для яких заготовлювався цей корм. Окрім цього, дим від вогнища утворив смог, який надовго завис у повітрі. Самі палії ним, мабуть, не дихали. Ним дихали шполяни і їхні діти. Виходить, що через чиюсь злобу все місто мало задихатися від диму? Мабуть, деякі люди ніколи не навчаться думати лише про себе. Та хай це залишається на їхній совісті. Адже, не дарма кажуть: Хто добре сіє – добро його плід. Хто зле посіє – лиходійство пожне".