19 СЕРПНЯ — ДЕНЬ ПАСІЧНИКА
Сергій Бараненко із села Васильків захопився бджолярством ще 15-річним юнаком. Спілкуючись із маститими майстрами бджолярської справи Фуркалом Нестором Гнатовичем (нині, на жаль, вже покійним), Григорієм Івановичем Титаренком, Левком Пилиповичем Шпицею, які працювали пасічниками у колишньому місцевому колгоспі «Зоря комунізму», Сергій почав вивчати «бджолину науку».
Нині для багатьох пасічників бджільництво — це справжнє ремесло, яке допомагає виживати і жити. Для Сергія Дмитровича воно стало і невеликим джерелом доходу для сім’ї, і справжнім хобі, яке дає пасічнику натхнення. Бо, як жартує бджоляр, біля бджіл і душа відпочиває.
— Пам’ятаю, як Нестор Гнатович запрошував мене, тоді ще зовсім юного хлопця, допомагати йому на пасіці, — згадує Сергій Дмитрович. — Буяла весна. Дерева потопали у медовому ароматі своїх квітів, наповнюючи ним повітря. Я любив слухати бджолину пісню, що доносилась із квіткових галявин... Дуже хотілось мати свої вулики. І я поділився своїм бажанням з батьками. Мама підтримала мене. Тато ж був проти, очевидно вважаючи, що я ще замалий для такої справи і це швидко мине. Та все ж, два вулики мені змайстрував. З тих пір і захопився бджолами.
Сергій почав більш глибше цікавитись бджільництвом. Передплачував фахові журнали для професійних пасічників, збирав книги. На той час у районі діяло товариство бджолярів-любителів, членом якого був і Сергій Бараненко. Члени товариства ділилися досвідом своєї роботи, отримували для бджолосімей цукор за пільговою ціною.
Тоді ще молодий пасічник зацікавився працями Петра Прокоповича — видатного українського бджоляра, основоположника раціонального рамкового бджільництва та автора низки видатних вина-ходів, які мали велике значення для розвитку світового бджільництва.
Нині його домашня пасіка вже налічує понад 50 бджолосімей. І про своїх підо-пічних він, напевне, знає все щодо їхнього утримання, розведення, профілактики захворювань і т.д. Має й свої секрети успішного бджільництва.
— Пасічник повинен створювати бджолам ті умови, яких вони потребують, — каже бджоляр. — Догляд за бджолами у різні пори року різний.
Основну увагу протягом усього пасічного сезону слід приділяти забезпеченню бджіл кормом, профілактиці захворювань бджіл. Та основними трьома складовими успішного бджільництва є сильні бджолосім’ї, медоносна база та погодні умови.
Для правильної і вигідної реалізації меду потрібно налагодити і механізм його збуту. Сергій Бараненко співпрацює зі столичним інститутом бджільництва, який купує його мед, попередньо провівши відповідні аналізи, бджоляр реалізує продукцію й на ринку.
19 серпня в Україні відзначається День пасічника та Яблучний Спас. У багатьох селах цього дня пекли пироги з яблуками, готували варення, напої із найсмачніших фруктів, якими потім пригощали сусідів.
З нагоди свята — Дня пасічника — Сергій БАРАНЕНКО передає усім своїм колегам-пасічникам Шполянщини найщиріші вітання. А з читачами «Шполяночки» ділиться своїми рецептами приготування медового квасу, який стане чудовим напоєм за будь-якої пори року.
Квас лимонний
з медом
Інгредієнти: вода — 1,5 л; родзинки —10 шт., мед — 4 ст.л., цукор — 5 ст.л.,1 лимон.
У воду, що закипіла та охолола, вичавити сік лимона, додати мед, родзинки, цукор. Залишити на добу у теплому місці, при температурі 25—27 градусів С, накривши. Потім, процідивши через марлю, розлити у пляшки, додавши у кожну по 4—5 шт. родзинок. Витримати 2—3 тижні в лежачому положенні.
Квас медовий
з дріжджами
Інгредієнти: вода — 5 л; мед — 400г; дріжджі пресовані — 8г; родзинки — 400г; лимон — 1 шт.; житнє борошно — 1 ст.л. (можна брати половину порції).
У мед додати лимон, порізаний на шматочки, родзинки, залити 4 л кип’яченої і охолодженої води, в якій перед цим розчинити дріжджі та 1 ложку борошна.
Залишити, прикривши, на 1 добу. Через добу додаємо ще 1 л кип’яченої та охолодженої води. Коли шматочки лимона та родзинки спливуть, проціджуємо і розливаємо, додавши у пляшки по кілька родзинок. Куштувати можна вже через 2—3 дні.
Лариса БАЧИНСЬКА (фото автора).