Традиційно наприкінці року, що минає, Верховна Рада ухвалює основний фінансовий документ країни на наступний рік. Тож і цього разу депутати не забарились з прийняттям бюджету-2022. У другому читанні за документ в цілому проголосувало 268 нардепів. Тож які пріоритети визначено, куди йтимуть основні кошти, як це позначиться на наших гаманцях, у матеріалі «Шполяночки+».
Як підвищаться соцстандарти
Насамперед бюджет 2022 року передбачає підвищення соціальних стандартів. Але цей процес буде розтягнутий у часі і не буде настільки частити як у попередні роки. Мінімальна зарплатня на початок 2022 року становитиме 6500 грн на місяць, – такою вона стала з 1 грудня 2021 і такою ж залишатиметься до жовтня 2022, коли вона зросте на 200 грн або на 3%.
Це наполовину менше річної інфляції у 6,2%, яку уряд заклав у бюджет. Базовий соціальний стандарт – прожитковий мінімум, який підвищать з 1 січня, 1 липня та 1 грудня 2022 року, традиційно буде приблизно удвічі меншим, ніж фактичний показник. На 1 січня 2022 року він становитиме 2393 грн, а до грудня зросте до 2589 грн. Крім того, український прожитковий мінімум традиційно залишається нижчим за рівень «абсолютної бідності» – фізіологічного мінімуму, необхідного для життя людини, запропонований ООН (5 доларів на день відповідно до паритету купівельної спроможності для країн Центральної й Східної Європи та СНД). Разом з тим, саме цей показник впливає на розмір оплати праці у бюджетній сфері, на пенсії за віком, а також інші соціальні платежі.
Найбільше – на оборону та пенсії
Можна сказати, що за напрямком призначення видатків у 2022 році Україна найбільше витратить на безпеку та оборону – 286,6 млрд грн або понад 5% свого ВВП, як і вимагає закон. Але якщо розглянути ці видатки детальніше, то суто на оборону піде лише понад 152 млрд грн. МВС, якому підпорядковуються і національна гвардія, і прикордонна служба, отримає приблизно таку ж суму, як і у 2021 році – 98,2 млрд грн. Водночас Офіс Генпрокурора отримає 13,6 млрд грн, СБУ – 16,1 млрд грн.
Однією з найбільших статей видатків лишається сума, що її виділяють на покриття дефіциту коштів Пенсійного фонду. У 2022 вона становитиме трохи більше 200 млрд грн. Ці видатки враховують інфляцію, прогнозований обсяг ЄСВ, зміни у розмірі мінімальної пенсії, індексацію пенсій у березні 2022 року. Крім цього ця сума враховує щомісячні доплати 80-річним пенсіонерам та пенсіонерам, яким виповнилося 75 років (до досягнення ними 80-річного віку). Та при цьому, як зазначають у Рахунковій палаті, аби здійснити усі запроваджені президентські доплати, Пенсійний фонд вдається до короткострокових запозичень у Казначействі, щоб покрити касові розриви. Станом на жовтень 2021 сума перевищила 75 млрд грн. Але навіть з такою гігантською сумою на суттєве підвищення пенсій не варто очікувати. Мінімальна пенсія з 1 червня 2022 року становитиме 2027 грн., а з 1 грудня 2022 року – 2093 грн.
Охорона здоров’я та медгарантії
Видатки на охорону здоров'я у проєкті державного бюджету на 2022 рік визначені в обсязі 194 млрд грн. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль запевняє, що цього буде достатньо для підвищення зарплат лікарям до 20 тис. грн, а медичному персоналу – до 13,5 тис. на місяць. Видатки на програму медгарантій становитимуть 157 млрд грн, проте вони все ще не дотягують до закріплених законодавчо мінімальних 5% від ВВП. На вакцинацію у 2022 році виділяють стільки ж, як і у 2021 – 2,6 млрд грн. Разом з тим, коштів на доплати лікарям, які працюють з ковідними хворими, не передбачили.
Не забули депутати і про утримання органів центральної влади і чиновного апарату: на Офіс Президента – 2,9 млрд грн, Секретаріат Кабміну – 1,3 млрд грн, Апарат Верховної Ради – 2,7 млрд грн.
Найбільшим «донором» стануть підприємства?
Найбільшим «донором» бюджету наступного року є підприємства. Від оподаткування їхніх прибутків уряд розраховує отримати майже 160 млрд грн. На 24 млрд грн порівняно із першим читанням зросли і рентні платежі, які загалом становитимуть понад 70 млрд грн. З іншого боку, сумарно більшу суму в бюджет сплатить населення. Саме прості українці формують головні дохідні статті бюджету через податок на додану вартість (ПДВ) та акцизи у кінцевій ціні товарів та податок на доходи фізичних осіб (ПДФО).
Від ПДВ з товарів, що імпортують в Україну, в бюджет має надійти понад 400 млрд грн. А з товарів, що вироблені в самій Україні, ще майже 180 млрд грн. ПДФО має забезпечити майже 150 млрд грн доходів бюджету. А акцизи – на українські та імпортні товари – дадуть ще понад 150 млрд грн. Усі податкові надходження, крім податку на доходи фізичних осіб, були значно збільшені до другого читання – загалом, на понад 60 млрд грн. Найбільше зростання – у рентних платежах, які зростуть на майже 25 млрд грн.
А що з субсидіями?
З огляду на те, що цей опалювальний сезон Україна має пережити в умовах рекордно високих цін на енергоносії, особливу увагу депутатів, експертів та навіть МВФ привернули видатки на комунальні субсидії. Спочатку уряд подав проєкт бюджету із видатками на субсидії у 34 млрд грн, а під час першого читання в парламенті їх вирішили збільшити до 38,4 млрд грн. Коли уряд представляв проєкт нового бюджету у вересні, то казали, що це на понад 3 млрд грн більше цьогорічних видатків, і що цього буде більш ніж достатньо, аби забезпечити субсидіями усіх. Але у жовтні урядовцям і депутатам довелося терміново збільшувати фінансування субсидій навіть на цей рік, – загальна сума до кінця 2021 року перевищить 47 млрд грн.
Тож наразі заплановані на 2022 рік видатки на субсидії є суттєво меншими, ніж ті, що реально знадобилися українцям у 2021 році. Як зазначають у рахунковій палаті, у разі подорожчання комунальних послуг, зокрема за рахунок зростання ціни на газ і збільшення кількості субсидіантів «посилюються ризики необхідності перегляду таких видатків».
Доходи від приватизації, яка вже кілька років є «провальною» статтею українських бюджетів, заплановані в удвічі меншому обсязі. Якщо у 2021 від приватизації хотіли отримати 8 млрд грн (а наразі отримали лише 2 млрд грн), то у 2022 план знижено до 4 млрд грн.
Створення державної авіакомпанії та інші видатки
До другого читання в проєкт бюджету на 2022 рік внесли 1 млрд грн на статутний капітал «Українських національних авіаліній». Ініціативу створити державну авіакомпанію президент Зеленський озвучив наприкінці листопада на форумі «Велике будівництво – авіація і туризм». Цю ідею різко розкритикували експерти, та гроші все одно заклали. Ще 500 млн грн. виділили на забаганку Зеленського, яка носить звучну назву – проєкт «Президентський університет».
При цьому до другого читання ці видатки збільшили на 400 млн грн. Для порівняння: на підтримку пріоритетних напрямів наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок в українських університетах передбачено лише 105 млн грн. У 2021 році ці видатки планувалися на рівні у 100 млн грн, а фактично науковці отримали близько 10 млн грн.
За рахунок бюджету президент накопичує і власні фонди. Зокрема його фонд з підтримки науки, освіти та спорту отримає 500 млн грн. Ще 4 млн грн має піти на президентський грант молодим діячам мистецтва для створення і реалізації творчих проєктів у сфері кінематографії та премії за видатні досягнення у галузі кінематографії.
Як і в попередні роки, ухвалення бюджету на 2022 рік відбувалося із порушеннями податкового та бюджетного кодексів і парламентського регламенту, а також рішення Конституційного суду. За законом, бюджет на наступний рік має бути ухвалено не пізніше 1 грудня попереднього року, і він не може скасовувати чи змінювати положення інших законів, наприклад, податкових. Проте всі ці вимоги закону не дотримані і цього разу.
Поданий урядом проєкт бюджету 2022 року до другого читання парламентський комітет розглядав вночі, і навіть після цього не зміг сказати, чи враховані у ньому податкові зміни, які депутати схвалили 30 листопада.
Підготував Сергій Зубатов