Бувало, я записував у зошит наші з ним розмови, а потім перечитував – і вони звучали, як поезія. «Коли приходить кохання?» «Воно пролунає як будильник у темряві ночі або в сірості ранку». «Воно будить зі сну серце?» «Воно розбудить у тобі бога і наповнить світанок душі новими запахами, новими словами, новими усмішками». «Коли відходить кохання?»...

За панібратство, друже липню, вибачай, Ми так давно знайомі із тобою – Десятки років промайнули чередою, А ти такий же, як і зазвичай. Зелено - молодий й спекотно - зрілий, Розважливий в коротко-свіжих ранках, Розслаблений в юнацьких забаганках, Наче вінок купальський, сплетений уміло! І в тім вінку – й домашні пишні квіти, Немов розкішні пещені...

Чи траплялося у вашому житті так, що за певних обставин людина, яка тривалий час справляла на вас добре враження, завжди здавалася милою і вихованою,  враз перетворювалась на злого монстра, в очах якого палав вогонь ненависті. І навпаки – той, кого ви зазвичай сприймали як злого бурчуна, завжди чимось невдоволеного,  за певних обставин враз перевтілювався на...

Зухвало доля диктувала Мені права свої круті. Вона, напевне, ще не знала, Кого обрала у житті. Ти хочеш так — а я інакше, Нахабно йдеш – я навпаки. Так у двобої пробігали Мого життя стрімкі роки. Тоді вона мені сказала: – Скорись, небого, я ж твоя, Бо все життя, як від начала, З тобою завше...

Між нами спалено мости… Однак, не можу я забути, Чи може, так повинно бути, Що кожен день новий, мов ти. Між нами спалено мости… Німе несміливе мовчання, Надії, мрії, сподівання – І спалах блискавки, мов ти. Між нами спалено мости… І тільки спогади, мов тіні, То оживають у тремтінні, То гаснуть в темряві, мов ти....

Якщо у вашому житті настали смутні часи, а ви втомилися від того, що на шляху весь час з’являються не ті люди, не варто хвилюватися. Ви обов’язково зустрітинете ту найважливішу людину, з якою визначено провести своє життя, або вчителя, який допоможе піднятися і знайти правильну дорогу. Не від нас залежить, коли відбудеться ця зустріч, але вона...