Пані Світлана — жителька Рівненщини. З дитячих років вона жила з діагнозом, що суттєво ускладнював її життя. За кілька десятків років жінка пережила не одну операцію — усі вони були безуспішні. Виправити ситуацію й повернути жінці повноцінне життя нещодавно вдалося медикам Черкаського онкоцентру.
Світлана упродовж більш як 20 років мала складну комбінацію діагнозів — нетримання сечі та нейрогенний сечовий міхур. Через це жінка змушена була постійно користуватися спеціальними гігієнічними засобами. За десятки років вона пройшла кілька етапів лікування й операцій — але всі вони не дали результату.
"Я неодноразово лікувалася у своєму обласному центрі і в Києві. Лікарі повторювали, що такі захворювання в Україні не лікують. Згодом мене таки прооперували — спершу у Рівному, згодом у Москві. Але ті операції позитиву не дали. Тому, чесно кажучи, я махнула на все це рукою", — зізнається пані Світлана.
Протягом 23 років жінка майже нікуди не зверталася зі своєю проблемою і змирилася з діагнозом. Але з часом її здоров’я стало погіршуватися.
Тоді Світлана знову почала шукати допомоги: моніторила соціальні мережі, консультувалася з лікарями — і випадково дізналася про черкаських фахівців, котрі нині вже роблять операції, які роками раніше були неможливі в Україні.
Про «лікарів, які творять дива», жінка дізналася від гінеколога в Рівному: на прийомі вона розповідала про свою проблему, і лікарка поділилася історією іншої своєї пацієнтки, яка досі жила без сечового міхура, але отримала допомогу лікаря з Черкас.
"Гінеколог запропонувала і мені звернутися до цього лікаря. І тоді я подумала: може, це мій шанс? Чесно, кажучи, я взяла номер телефону Романа Петровича з останньою надією. І була приємно вражена, що він одразу відповів", — пригадує пані Світлана.
Це був телефон онкоуролога, завідувача відділу урології, нефрології і трансплантації нирки Черкаського онкоцентру Романа Морару-Бурлеску. Він розповів, що запросив пані Світлану на дообстеження, і після цього медики вирішили, що можуть їй допомогти.
Жінці виконали операцію за методом TVT-O + TVT — пластику з використанням сітчастого імпланта. Як розповів Роман Петрович, це мінімально інвазивне втручання, що дає змогу відновити утримання сечі: під час операції хірург підводить під середній відділ уретри синтетичну петлю — міцний і гнучкий слінг, який підтримує сечовипускальний канал в анатомічно природному положенні.
"Сьогодні TVT-O — це вже доволі розповсюджений метод лікування. Однак цей випадок нетиповий: якщо зазвичай виконують один вид втручання (встановлюють одну сітку), то пані Світлані ми зробили подвійну операцію — трансвагінальним доступом наклали дві сітки і в такий спосіб виправили проблему. Додатково додали медикаментозну терапію, яка направлена на відновлення нервових імпульсів в стінці сечового міхура. Вона була дуже здивована, що це можливо", — розповів черкаський онкоуролог.
Після тижня перебування у відділі онкоурології жінка зізналася, що вперше за 20 років не потребувала спеціальних гігієнічних засобів.
Після операції пані Світлана проходить неврологічне лікування — для усунення нейрогенності сечового міхура. Роман Морару-Бурлеску впевнений, що такий комбінований метод лікування принесе втішні результати і пацієнтка не матиме тих проблем, що досі її турбували.
Після операції жінка почувається краще й уже повернулася додому — днями її виписали з Черкаського онкоцентру. Попереду ще період спостереження і реабілітації, та головне, каже пані Світалана, — у неї з’явилася надія.
"Я все життя з цим прожила. Якщо тепер усе буде добре — це буде справжнє щастя. Хочу просто жити, як повноцінна людина", — каже пацієнтка.
За інформацією пресслужби Черкаського клінічного онкологічного центру