За останні кілька днів національна валюта дещо втратила в ціні у зв’язку із ажіотажем навколо введення воєнного стану на окремих територіях України. Проте економісти запевняють, що така ситуація тимчасова і хвилюватися немає причин.
Зокрема, професор ЧНУ ім. Б. Хмельницького ННІ Економіки і Права, доктор економічних наук Євген Кирилюк стверджує, що курс коливається через психологічний чинник.
— Введення воєнного стану спричинило певну паніку на ринку, тому курс коливався, — розповів Кирилюк.
Економіст зауважив, що курс національної валюти залежить від обсягів виробництва в Україні, тобто від коефіцієнтів зростання ВВП. А в країні, де низький коефіцієнт зростання ВВП і масштаби виробництва на одну особу не зростають або замалі, не може бути міцної нацвалюти.
— Якщо говорити про довгострокову перспективу, то тенденції щодо зміцнення гривні, можна не очікувати. Крім того курс валюти визначається зовнішньо-торговельним (торгівля товарами і послугами) і платіжним балансом країни (іноземні інвестиції, перерахунки валюти тощо), — пояснив Кирилюк.
Ще один фундаментальний чинник, який тисне на гривню, за словами Євгена Кирилюка, — це зовнішній торгівельний баланс України, який становить мінус чотири млрд доларів. Тобто потрібно розвивати власні виробництва в Україні більше продавати і менше купувати закордонні товари і послуги.
— Ми ж валюту не друкуємо, і через недостатню кількість гривні попит на неї збільшується і пропозиція нацвалюти теж зростає, тому вона і знецінюється, — додає Кирилюк.
За словами економіста, ситуація стабілізувалася також через те, що Міжнародний валютний фонд вирішив дати Україні черговий транш. Якби цієї інформації не було, то долар в обмінниках вартував би 30 гривень за один зелений. Попри це, Євген Кирилюк запевнив, що чинників, які б свідчили про зміцнення гривні, поки немає.
— Зараз спасінням є наші заробітчани, які перераховують у країну близько семи млрд доларів на рік. Вони насичують внутрішній ринок валютою, якби не заробітчани, то зрозуміло, що курс був би ще вищим, — коментує Євген Кирилюк.
Ще один фундаментальний чинник знецінення гривні – це іноземні інвестиції, які не йдуть у країну через корупцію та інші правопорушення. Доки не буде сприятливого інвестиційного клімату, то не варто чекати зміцнення гривні.
Зараз ситуація повертається у нормальне русло, хоча кілька днів тому були скачки. Далі це не продовжиться, адже нас підтримує кредит МВФ.
— У короткостроковому періоді, доки діє транш, немає ризиків сильного знецінення гривні, — зауважив Кирилюк.
Олена Тютенко