Пересічний погляд
Відразу запитаєте: а хто це такі — хейтери? Це явище досить поширене в суспільстві, а особливо там, де вирує суперництво за першість в тій чи іншій царині. Хейтер у перекладі із англійської мови означає ненависник. Саме їх агресивна діяльність активізувалася під час виборчої кампанії у Шполі. Причиною цього є елементарний інстинкт самозбереження при владних інституціях, невгамовна жага реваншу, а ще — максимально залишити усе, як було раніше, зруйнувавши найменше сподівання на прогрес і подолання зневіри. Саме у такому, сприятливому для шполянських хейтерів середовищі, їм комфортно жилося й споживалося благами із каламуття.
Переломним став 2015 рік у житті Шполи, коли жителі обрали міським головою Сергія Кравченка та довірили більшість голосів його команді із ВО «ЧЕРКАЩАНИ». За останні півтора року вони на реальних справах зуміли наочно довести: руїна піддається відродженню, ми в силах зрушити навіть непорушне! Про те, що Шпола помітно ожила, швидкими темпами набуває ошатності й краси, й відчувається тут рука справжнього господаря — пишуть у соцмережах, говорять між собою, відмічають у коментарях ЗМІ. Перелік зробленого — пристойний і заслуговує щонайменше на вдячність. А ще —додає віри й сподівань, бажання й самому бути причетним до ренесансу рідного краю.
Та чомусь Сергій Кравченко і ВО «ЧЕРКАЩАНИ» залишилися майже наодинці серед когорти місцевих політичних суб’єктів? Але чому? Адже всі вони — ББП, «радикали», ВО «Батьківщина», НРУ, Аграрна партія (про «опоблоківців» не варто говорити) — так розпинаються про свою любов до України, як бажають їй добра та хочуть чесних виборів, до справедливості взивають! А скільки в рідній Шполі зроблено — не бачать. Насправді — не хочуть визнавати. А ще гірше — вдаються до вищезгаданого хейтерства. Замість того, щоб використати свій власний фінансовий ресурс на благо міста, докласти і зусиль до його розвитку — шполянські політичні хейтери витрачають гроші на нівелювання в очах виборців позитивних зрушень у Шполі. Не доклавши й лепти в утворення ОТГ, вони диким набігом взялися чорнити своїми «плювками» здобутки опонентів. Не полінувалися проаналізувати інформаційне наповнення офіційного сайту Шполянської міської ради за останні 1,5 року і на кожну новину про зроблене придумали антипост. Та спробували нав’язливо довести шполянам, що напівповна склянка — це напівпорожня склянка! Нема чого вселятися надії, повертайте скептизм і зловтіху в свої душі – закликають!
Талановиті наймити-політтехнологи аж із столиці за добротну суму грошей склали цілий газетний випуск, де паплюжать зроблене: асфальтування доріг — погано, Казкове містечко в дитячому парку — вульгарно, дерева обрізали — варварство, плитку на тротуарах поклали — гроші вкрали, розчистили чагарники, людей змотивували до толоки приєднатися — піаряться, нарешті недобудований будинок культури продали за високу ціну й дієвого інвестора привели в місто — це корупція, дітей залучили до патріотичних акцій — сплюндрували державні символи і так далі. Тож якщо хтось із шполян і радів оновленню міста, нехай «прозріє» та погляне на інший бік правди. А «правда» у шполянських хейтерів своя, сплетена із ненависті, заздрості й підступності, як особливий сорт виведена. Поспівчувати б їм, бо втрачають вони свої впливи, останні шанси на утримання керма. Тож і не гребують ніякими засобами — відверто обмовляють Сергія Кравченка і ВО «ЧЕРКАЩАНИ», застосовують брудні технології із кандидатами-«двійниками», намагаються через суди зняти Сергія Кравченка із виборів, навіть іменами покійних родичів опонентів не соромляться оперувати в своїх політичних ігрищах! А чого варті повідомлення під чужими іменами-ботами про начебто збудований Сергієм Кравченком маєток у Скотаревому чи безсоромні наклепи на його заступника Марину Кулішову? Усі працівники органів влади добре знають про що йдеться, бо через їх загальний сервер, який був брутально зламаний, вони отримали псевдо-лист від імені Марини Кулішової з безсоромним змістом. Чи не є це зловісною помстою пані Марині з боку головного «батьківщинівця» Володимира Горбача за те, що покинула ряди його партії та погодилася працювати в команді діючого мера?
За тиждень, прийшовши на виборчі дільниці, ми віддаватимемо свої голоси довіри головним претендентам. Тож задумаймось, хто нам більше імпонує: жалюгідні злі хейтери чи молоді й прогресивні люди. Не помиліться у виборі, щоб надалі жити в європейському містечку, а не в помийній ямі.
Марія ОСИКА