Де ж справжня Пальміра?

Цілком погоджуюсь з тими, хто вважає, що лише набравшись певної кількості вражень, досягнувши «критичної маси» емоцій, пересічний громадянин наважується висловити своє ставлення  до якоїсь події чи явища. Причина моєї незгоди не настільки серйозна, щоб виходити на демонстрацію. Але написати про це я все ж вирішив.

Маючи і змогу, і звичку постійно користуватися засобами масової інформації, я спочатку дивувався, а потім почав невдоволено кривитися, коли деякі широковживані вислови, так звані словесні штампи, не тільки не зникають із вжитку, а продовжують вільно і часто використовуватися дикторами, ведучими популярних програм  і їхніми учасниками — людьми, здавалося б, не малограмотними.

Почну із словосполучень, в яких  фігурують назви двох українських міст—великих культурних і індустріальних центрів—Харкова та Одеси, з якими я познайомився ще в молодості, знаю їхніх щирих і привітних жителів. Але коли я чую: «Харків — перша столиця України», мені хочеться голосно поправити: «столиця Радянської України». Чи точніше — «совєтської», адже перший уряд самостійної України на початку ХХ століття теж мав у своїй назві суто українське слово «рада». І цей уряд перебував у Києві, місті, яке було столицею нашої Батьківщини завжди, упродовж багатьох століть, як би не називалась наша країна в різні часи і незалежно від різного статусу самого міста. А за козацької доби мало не кожен гетьман (яких  іноді було по кілька водночас) мав свою столицю, і перебували вони (ці столиці) у  якості, що не поступалась  півторадесятилітньому «стажу» відносно молодого Харкова.

А тепер згадайте, які метафори спадають вам на думку, коли ви чуєте згадку про чудове місто Одесу? Це і «перлина біля моря», і «місто-герой», і «.. в цветущих акациях город…» і т.п. А ще — «південна Пальміра»,  як противага «Пальмірі північній» — російському Санкт-Петербургу.

Але ж це місто, що було столицею Російської імперії, так поетично-піднесено названо за аналогією з античним  містом Пальміра, руїни якого донині збереглися на території сучасної близькосхідної Сирії, за півтори тисячі кілометрів  південніше Одеси, і удвічі південніше самого Санкт-Петербурга. І вона, ця древня Пальміра, що колись була взірцем вдалого містобудування і вишуканої архітектури, і є першою ланкою в ланцюгу пишномовних порівнянь. Так би мовити — «першопівденною Пальмірою».

Як сказав один відомий одесит: «…тщательне надо быть, ребята…»  Як не погодитися з Михайлом Жванецьким?

                                                                              Сергій СЕМЧАК, м.Шпола

 

До теми

Пальміра — казково гарне місто давнини

Пальміра — одне із стародавніх міст Близького Сходу. За біблійними переказами та Йосипа Флавія (знаменитий єврейський історик, що жив другу половину життя в Римі в І столітті нашої ери) Пальміра була заснована царем Соломоном під назвою Тадмор (арамейською мовою означає «місто пальм»). Пальміра означає те ж саме на грецькій мові. Тадмор був заснований в Х столітті до нашої ери.

Північна Пальміра і Південна Пальміра

В середині XVIII століття знову знайдена Пальміра була детально описана англійцями Вудом і Девкінсом. Відкриття старовинного прекрасного міста справило велике враження на сучасників. Практично відразу після появи повідомлень про стародавню Пальміру діячі російської інтелігенції, захоплюючись новою російською столицею стали називати Санкт-Петербург, який мав прямими широкими проспектами з великими красивими будинками — «Північною Пальмірою». За різними відомостями авторство цієї назви належить або поетові Жуковському, або видавцеві «Північної бджоли» Булгарину. Хоча, якщо перекласти назву «Північна Пальміра» на українську мову, то вийде «Північне місто пальм». Досить кумедно.

Наприкінці XIX століття стала бурхливо розвиватися і рости красуня Одеса на Чорному морі. Місцеві патріоти-журналісти, які  добре знали Санкт-Петербург (Північну Пальміру), мабуть, і не підозрювали про існування просто Пальміри, тим паче, що новизна пройшла і в XIX столітті про Пальміру вже не говорили так багато, як в XVIII столітті, відразу після відкриття. Розсудливо поміркувавши, що Одеса знаходиться на півдні, дали їй назву Південної Пальміри, яка прижилася і вживається набагато частіше, ніж Північна Пальміра або просто Пальміра.

99 відсотків людей сьогодні і не підозрюють, що вживаючи назву Південна Пальміра вони роблять забавний географічний ляпсус. Адже просто Пальміра знаходиться приблизно на 1000 км на південь від Південної Пальміри.