14 жовтня українці відзначають День захисників і захисниць України та День козацтва. Спочатку це був День захисника, згодом суспільство нагадало, що Батьківщину захищають і жінки, й депутати внесли відповідні правки. Що ще відзначаємо цього дня, чи варто чекати вихідного та як не перетворити це свято на черговий «день хлопчиків» – з’ясовувала «Шполяночка+».
Історія свята
День захисників і захисниць України – державне свято, що відзначають 14 жовтня. Започаткували його у 2014 році президентським указом з назвою «День захисника України». Нагальна потреба у такому загальнодержавному святі особливо гостро постала після російської окупації Криму та початку воєнних дій на території Донецької та Луганської областей. Мужність та відвага наших бійців потребували гідного вшанування з боку суспільства й держави.
Дата 14 жовтня вибрана не випадково: цього дня відзначається християнське свято Покрови Пресвятої Богородиці, а у 1999 році встановлений і День українського козацтва, йдеться у дослідженні «Укрінформу».
З давніх-давен Богородиця була покровителькою українського козацтва й усіх українських збройних формувань. Саме на свято Покрови в Україні відбувалася Велика рада, на якій обирали гетьмана і визначали, як козацтву жити далі. Образ козака як українського лицаря і захисника рідної землі близький кожному українцю.
Вже у ХХ столітті козацькі традиції боротьби за незалежність України наслідували вояки Армії Української Народної Республіки та Української повстанської армії. І не випадково днем офіційного створення УПА було обрано свято Покрови. Таким чином минуле України поєдналося з теперішнім.
І нині українська армія береже бойові традиції предків, тому у війську з’явилися назви з іменами легендарних українських полководців та уславлених формацій минулого. Тяглість поколінь знайшла відображення і в елементах одностроїв – головний убір «мазепинка», нарукавний тризуб. А гасло «Слава Україні! – Героям слава!» стало офіційним вітанням українського війська.
У християн східного обряду 14 жовтня – свято Покрови Пресвятої Богородиці. Воно було введено у християнство тільки в X столітті й має під собою чи то легенду, чи то реальну подію, яка відбулася в стародавньому Царгороді (Константинополі). На ту пору місто було оточене чужинцями. Пiд церковним склепiнням на всенічній службі у Влахернському храмі з’явилася Пресвята Богородиця в оточеннi ангелiв, пророкiв i апостолiв і накрила вірян своїм дивовижної краси омофором. Це видіння було провістям перемоги – невдовзі ворог відступив, і місто було врятовано від знищення. Відтоді Покрова асоціюється з заступництвом і захистом від ворога як видимого, так і невидимого.
Особливо шанували Богородицю-Покрову запорізькі козаки. Вони мали на Січі церкву на її честь, а також ікону її Покрова. Ідучи в похід на ворога, козаки відправляли молебень до своєї Покровительки. Повернувшись щасливо з походу, складали їй подяку.
Крім того, свято Покрови було надзвичайно шанованим і серед українського селянства: другого місяця осені чекали з особливим нетерпінням, адже з 14 жовтня дозволялося справляти весілля. У народі так і казали: «Жовтень на весілля багатий», а сам місяць називали ще «весільником».
На честь Покрови в Україні збудовано чимало храмів. Однією з найстаріших є Покровська церква в селі Сутківці Хмельницької області, зведена у 1467 році як фортеця. Нині ця унікальна споруда – діючий храм і музей водночас.
У війни жіноче обличчя
Дехто називає жінок слабкою статтю та вважає, що війна – суто чоловіча справа. Однак воюють не лише чоловіки. Із початком російсько-української війни у 2014 році про це стали говорити ще частіше. Жінки не лише працюють на кухні чи надають медичну допомогу, а й нарівні з чоловіками несуть службу в артилерійських та механізованих бригадах.
Тому в 2021 році День захисника офіційно перейменували на День захисників і захисниць України. А ще раніше внесли зміни до законодавства, згідно з якими могли обирати для себе спеціальність «офіційно».
Зокрема, десь на сотню позицій розширили перелік посад, які можуть займати жінки в армії. До внесення цих змін, наприклад, снайперки були записані як кухарки, медсестри та банщиці. Відповідно, за посадою становище цих жінок суттєво відрізнялося від чоловіків на аналогічних позиціях. Нині ж цю нерівність прибрали. Крім того, навіть заговорили про військовий облік жінок.
Гідна альтернатива
День захисників і захисниць – альтернатива радянському 23 лютого – Дню захисника Вітчизни, який в СРСР був Днем Радянської армії, вважають у суспільстві.
«Україна більше не святкуватиме День захисника Вітчизни 23 лютого. Ніколи», – заявляв під час святкування Дня Незалежності президент України Петро Порошенко у 2014 році.
Після прийняття закону в російському інтернет-просторі з'явились матеріали під заголовками: «Порошенко заборонив українцям святкувати 23 лютого», хоча зрозуміло, що заборонити тим, хто хоче вітати одне одного чи накривати дома столи у будь-який день, ніхто не може. Йдеться насамперед про офіційну позицію держави.
Не всі сприйняли цей день і в Україні. Сила соціальної інерції дуже сильна: потрібні десятиліття, щоби люди відвикли святкувати те, що відзначали 70 років, розповідав у коментарі «Радіо Свобода» заступник директора Інституту соціології НАН України Євген Головаха. Якщо держава хоче, щоби День захисника України став рідним для всіх, слід надати йому об’єднуючого відтінку, мовляв, це свято чоловічої гідності, вважає соціолог.
Війна-2022 однозначно зробила українців іншими, і в плані ставлення до радянської спадщини зокрема. Свіжих даних соціологічних опитувань щодо ставлення до цього свята наразі немає, однак усе частіше можна почути, що воно об’єднує та мотивує.
Не перетворити на «день хлопчиків»
«До Дня захисника – знижки на всі чоловічі товари» або «Що подарувати вашому чоловіку на 14 жовтня» – такі оголошення і статті досі активно заповнюють інформаційний простір.
І починається все насамперед зі школи, де 23 лютого було «днем хлопців», а 8 березня – «днем дівчат». Учні й учениці активно обмінювалися в ці дні подарунками.
Як же правильно виховувати дітей, аби не перетягувати з радянської школи «традиції» формальних привітань хлопчиків? Як треба говорити з дітьми про справжній сенс цього свята, щоб виховати справжніх патріотів своєї країни?
В ефірі Українського Радіо ці питання прокоментувала Катерина Левченко, Урядова уповноважена з питань гендерної політики, заступниця голови комісії Ради Європи з питань гендерної рівності, докторка юридичних наук, професорка.
14 жовтня, розповіла вона ― це не про свято, а про захист. Захист нашої держави:
«Як сказала одна з відомих психологинь: не все, що відзначається на державному рівні, варто дублювати в школі. Але говорити про цей день та шанувати наших захисників і захисниць обов’язково потрібно. Ми говоримо сьогодні про освітній процес, про школу, і дуже важливо, щоб дорослі учасники цього процесу ― вчителі й батьки ― розуміли справжній сенс цього дня, який було запроваджено 2014 року на противагу радянському дню 23 лютого. День захисників і захисниць ― це день, коли ми шануємо і жінок, і чоловіків, які стоять на охороні нашої держави. Це не лише день військових, тому що захищають нашу країну і цивільні люди, і волонтери, і медики. До речі, цьогоріч у серпні Президент України відзначив нагородами навіть дітей, які допомагали дорослим захищати Україну від російської навали».
Що робити в школі 14 жовтня? Не дарувати подарунків, пояснила Катерина Левченко. Обговорити, хто такі захисники та захисниці України. Обов’язково наголосити на тій імперській політиці, яку проводить і поки що буде проводити сусідка росія, котра протягом століть розглядала Україну як частину своєї території та втілювала загарбницьку або знищувальну політику щодо України та українців.
Чи буде вихідний?
Цього року 14 жовтня припадає на п'ятницю. За старими правилами, цей день мав би бути неробочим.
Проте воєнний стан в Україні наразі продовжено до 21 листопада. У період дії воєнного стану не застосовуються, зокрема, норми статей 71-73 КЗпП (святкові і неробочі дні). На практиці це означає, що офіційних святкових та неробочих днів в Україні немає. При цьому графік роботи та час відпочинку встановлює роботодавець.
Тому, чи дотримуватися старих правил і не працювати в п'ятницю, або, якщо є необхідність, вивести людей 14 жовтня на роботу – кожен керівник підприємства чи фізособа-роботодавець вирішують у 2022 році самостійно.
Підготував Сергій Зубатов