Верховна Рада ухвалила держбюджет на 2021 рік. Бюджетний процес в Україні нагадує поле бою. З одного боку стоять політики, що женуться за рейтингами, вимагаючи збільшення видатків на все "хороше". З іншого – сувора реальність, у якій можливостей профінансувати всі благі наміри ніколи не вистачає. Тож, що представляє собою бюджет країни на наступний рік та хто виграв від протистояння політиків і реальності, дізнавалась Економічна правда.
Бюджет-2021 побудований на припущенні, що гривня у 2021 році зміцниться до 29,1 за долар. На цей рік курс долара був закладений на рівні 29,5 грн.
Доходи в проєкті бюджету закладено на рівні 1 трлн 71 млрд грн, що на 9,4% більше, ніж у цьому році. Витрати збільшаться – на 6,4% до 1 трлн 350 млрд грн.
У бюджеті на цей рік був рекордний дефіцит за всю історію незалежності – 298,4 млрд грн, у наступному році його планують скоротити на 9,4% – до 270,3 млрд грн.
2021 року прожитковий мінімум на 1 особу в розрахунку на місяць встановили у розмірі: з 1 січня – 2189 грн, з 1 липня – 2294 грн, з 1 грудня – 2393 грн.
Мінімальна зарплата, згідно з проєктом бюджету, виросте двічі: з 1 січня – до 6 тисяч гривень, з 1 липня – до 6,5 тисяч.
У пріоритетах бюджету вказано такі напрямки:
Якісна освіта – на це планується витратити 34 млрд грн;
Доступна медицина – закладено 27,5 млрд грн;
COVID-вакцинація – закладено 2,6 млрд грн ;
Сучасна культура – закладено 2,8 млрд грн;
Турбота про старість, тобто допомога пенсіонерам – закладено 2,4 млрд грн;
Підвищення мінімальної зарплатні – закладено 41,4 млрд грн;
Оборона і безпека країни – закладено 267 млрд грн;
Велике будівництво (дороги) – закладено 20,7 млрд грн;
Масштабна цифровізація економіки – закладено 1,4 млрд грн.
На діяльність Укравтодору наступного року уряд пропонує виділити 71,72 млрд грн, що на 4,24 мільярда більше, ніж цьогоріч. Та чи не вперше держава згадає й про Укрзалізницю: на оновлення рухомого складу та залізничної інфраструктури можуть виділять 4,49 млрд грн. З них 3,3 млрд – на купівлю 100 нових пасажирських вагонів.
Медики
Передовиків боротьби з коронавірусом у 2020 році захищали і влада, і опозиція. З початку введення карантину медикам, які були задіяні в лікуванні, обіцяли доплати 300%, та отримували їх не всі. До того ж цю статтю фінансували місцеві бюджети, а не державний.
З вересня доплати лікарям вторинної ланки почали здійснювати з фонду боротьби з COVID-19, і знову не без проблем. Витратили на це 5,7 млрд грн. Санітари в окремих випадках отримують до 17 тис грн, медсестри – до 21 тис грн, лікарі – до 30 тис.
З 1 січня 2021 року медики повернуться до середніх 9 тис грн для лікарів, 7 тис грн для медсестер та 5 тис грн для санітарів.
Хоча уряд та депутати не погодилися збільшувати зарплати лікарям, вони передбачили додаткові видатки на страхування медпрацівників та членів їх сімей від коронавірусу. На ці цілі планують витратити майже 253 млн грн.
Вакцинація від COVID-19
На проведення вакцинації від коронавірусу у бюджеті передбачили щонайменше 2,6 млрд грн. Ця сума зросте завдяки коштам спецфонду для медичних цілей, який наповнюватимуть грошима "Нафтогазу".
У Міністерстві охорони здоров'я раніше наполягали, що обсяги видатків на вакцину повинні становити щонайменше 5,2 млрд грн. Цієї суми з бюджету, допомоги від Європейського інвестиційного банку, Світового банку та вакцин у межах глобальної ініціативи "Ковакс" мало б вистачити для формування колективного імунітету від коронавірусу в українців.
Проте, як є. Менші видатки на вакцину означають, що більшій частині населення доведеться вакцинуватися власним коштом.
Пенсіонери
Незважаючи на дефіцит Пенсійного фонду, влада не відмовилася від «загравання» з електоратом. Ще за місяць до жовтневих місцевих виборів було анонсовано поетапне зростання пенсій протягом усього 2021 року.
Перше – уже з 1 січня. Завдяки підвищенню мінімальної зарплати, пенсії зростуть на 300 грн до 2 400 грн, з грудня – до 2 600 грн. Підвищення охопить тих, кому більше 65 років і чий стаж сягає 30 років для жінок і 35 років для чоловіків.
Індексацію пенсій на 11% проведуть з 1 березня, а в квітні запланований автоматичний перерахунок пенсій для працюючих пенсіонерів з урахуванням розміру зарплати і стажу.
З липня держава доплачуватиме по 400 грн пенсіонерам віком від 75 до 80 років. Крім того, такі громадяни отримуватимуть не менше 2 500 грн, навіть якщо стаж становить 20 років для жінок і 25 років для чоловіків.
Громадяни віком понад 80 років отримуватимуть додатково до 500 грн, а мінімальна пенсія для них становитиме 2 600 грн.
Держдопомога та отримувачі субсидій
Закладено в бюджет також зростання виплат вразливим верствам населення: людям з інвалідністю, багатодітним сім'ям та малозабезпеченим родинам. У 2021 році на це планується направити на 10% більше, ніж у 2020 році, – 67,46 млрд грн.
Наприклад, інвалідам дитинства першої групи виплати зростуть удвічі: з 1 641,75 грн (75% від прожиткового мінімуму) до 3 283,5 грн (150%) – для підгрупи А, та з 1 094,5 грн (50% від прожиткового мінімуму) до 2 189 грн (100%) – для підгрупи Б.
А от субсидій стане менше на пів мільярда гривень. У бюджеті-2021 на це закладено 36,6 млрд грн.
Причина зменшення видатків – у зростанні мінімальної зарплати і відносно теплих зимах, які Україна переживає в останні роки. Як наслідок, субсидій на оплату газу та опалення потребують менше людей. У неопалювальний сезон компенсацію на оплату житлово-комунальних послуг щомісяця отримували близько 3 млн сімей.
Сільгоспвиробники
Запланований запуск ринку землі у 2020 році так і не відбувся. Його вирішили перенести з жовтня 2020 року на 1 липня 2021 року.
Під час планування бюджету на 2020 рік очікувалося, що більшість державних дотацій аграріям піде на компенсацію кредитів малим фермерам на купівлю сільгоспземель. Однак згодом цю допомогу спрямували на інші програми, зокрема на здешевлення кредитів і тваринництво.
У 2021 році, коли запрацює ринок землі, на допомогу аграріям держава спрямує 4,5 млрд грн – на 500 млн грн більше, ніж у 2020 році.
Влада
В умовах нестачі грошей у бюджеті, зокрема на закупівлю вакцини від коронавірусу та виплату субсидій, влада не забула попіклуватися про себе та силові органи.
У 2021 році видатки на утримання Офісу президента зростуть на 39% та вперше з 2018 року перевищать 1 мільярд гривень (1,27 млрд грн). Роботу Верховної Ради профінансують на 2,23 мільярда гривень (збільшення на 184 млн грн). На роботу Кабміну у проєкті бюджету передбачено додаткові 180 млн грн, загалом – 2,45 млрд грн.
Значно зростуть видатки на всі силові структури. Зокрема, на Міністерство внутрішніх справ уряд пропонує виділити 98,28 млрд грн (+5,2%), на Службу безпеки – 14,96 млрд грн (+22,8%), на Державне бюро розслідувань – 2,48 млрд грн (+75,4%), на Національне антикорупційне бюро – 1,06 млрд грн (+15,3%).
Навіть на Державну фіскальну службу, яка перебуває на стадії ліквідації і має зникнути після створення Бюро економічної безпеки, у 2021 році планують витратити 1,32 млрд грн – на 42% більше, ніж у 2020-му.
Не обділили урядовці й судову владу: на роботу Верховного суду виділили 2,356 млрд грн (на 3,7% більше, ніж цього року), Конституційного суду – 318 млн грн (на 1,3% більше, ніж цього року), а на Антикорупційний суд – 509 млн грн (порівняно з 2020 роком фінансування зросте на майже 75%).
В Україні у 2021 році з'являться й нові органи влади. Крім Бюро економічної безпеки, яке замінить податкову міліцію, створять Державну інспекцію культурної спадщини та Державну службу охорони культурної спадщини. На їх діяльність витратять 590 млн грн.