Децентралізація для органів місцевого самоврядування повинна розпочатися з реформи Державного казначейства

На сьогоднішній день в суспільстві тривають дискусії щодо внесення змін до Конституції України, які б дали можливість децентралізувати владу та надати більше повноважень на місця. Так, Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України підготовлені пропозиції щодо змін до Основного Закону (Конституції) України. Згідно їх пропонується змінити статтю 133 Конституції України ,запровадивши трирівневу систему адміністративно-територіального устрою (регіони, райони, громади). Громадою є утворена адміністративно-територіальна одиниця, яка включає один або декілька населених пунктів (село, селище, місто) а також прилеглі до них території. Стаття 140 Конституції України передбачатиме утворення виконавчих органів влади районними та обласними радами і закріплюватиме принцип субсидіарності при розмежуванні повноважень у системі органів місцевого самоврядування та їх виконавчих органів різного рівня. Стаття 141 передбачатиме порядок формування виконавчих органів місцевого самоврядування на районному та обласному рівнях. Статтею 142 Констиутції закріплюватиметься право місцевого самоврядування на частку загальнонаціональних податків. Звичайно це не всі зміни, які пропонуються, але із уже наведених змін не зовсім зрозуміло, чи передбачені виконавчі органи влади при громадах (село, селище, місто)?

Також залишається не зрозумілим і не до кінця прописаним право місцевого самоврядування на частку загальнонаціональних податків. Адже не зазначено, на частку яких саме загальнонаціональних податків матиме право місцеве самоврядування, і також не відомий розмір цієї частки. Вважаю, що територіальна громада міста повинна мати право на отримання коштів від податку з доходів фізичних осіб та податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств, плату за користування надрами, збір за спеціальне використання води, плату за землю, екологічний податок, фіксований сільськогосподарський податок, у розмірі не менше 60% від загальної кількості зібраного податку на території того чи іншого міста.

На мою думку, перше, що потрібно змінювати — це дати право органам місцевого самоврядування самостійно визначати фінансову установу, через яку будуть обслуговуватися банківські рахунки громади. Адже на сьогодні банківське обслуговування органів місцевого самоврядування здійснює Державне казначейство. Здавалося б, ну що тут такого? Але для того, щоб здійснити будь-яку операцію з перерахунку коштів, наприклад за договором підряду, міській раді необхідно пройти ряд бюрократичних процедур, по реєстрації фінансового та казначейського зобов’язань у органах Державного казначейства, реєстрації платіжних доручень, і, головне,навіть після успішного проведення реєстрації всіх необхідних паперів, немає ніякої гарантії, що кошти будуть проплачені вчасно, або хоча б до кінця бюджетного року. Положеннями Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.03.2012 за № 419/20732, не передбачено терміну, протягом якого органом Казначейства повинна бути здійснена оплата даних платіжних доручень. Непроплачені в поточному році зобов’язання повинні перереєстровуватися на наступний рік, що негативно впливає на ділову репутацію міської ради, як представника громади, гальмуються виконання робіт в місті, а кошти, які були заплановані на певні цілі, знецінюються. За умови, коли б міська рада обслуговувалася через будь-яку банківську установу, таких проблем не виникало б взагалі.

Більше того, контрагенти за укладеними договорами змушені звертатися з позовами до суду на міську раду, а в подальшому відмовляються співпрацювати з нею, і їх можна зрозуміти.

Можливо, казначейство і необхідне як орган, що здійснює обслуговування державних коштів, наприклад — субвенцій з державного бюджету на певні цілі, але в цілому територіальна громада повинна сама визначатися, де і в якій фінансовій установі вона буде обслуговуватися. Якщо цього не зробити, то які б зміни по децентралізації не пропонувалося внести до Конституції, якби не називали органи місцевого самоврядування — громадою чи якось інакше, — без фінансової самостійностівсі ці зміни залишаться лише черговим гаслом.  

Володимир КОВАЛЕНКО, депутат Щполянської міської ради