17 ВЕРЕСНЯ — ДЕНЬ РЯТІВНИКА
Напередодні професійного свята рятівників України при нагоді поспілкувалася з працівниками Державної пожежно-рятувальної частини №17 УДС НС України в Черкаській області. Примітним є те, що приміщення установи має естетично привабливий вигляд, навколо панує ідеальна чистота, а молоді працівники, одягнені у спеціальну форму, несуть повсякденну службу. Тут у них, як в армії — розпорядок дня, відпрацювання фізичної підготовки, вивчення теоретичних наук, а також тренування сил цивільного захисту на злагодженість і співкоординацію з іншими установами — газовим господарством, РЕМом, поліцією.
Місцева влада
і бізнес допомагають
у матеріальному забезпеченні
Начальник частини Олександр Руденко розповів, що в цьому році із районного бюджету було виділено та освоєно 207 тис. грн., з міського — 18 тис. грн., ще 17 тис. грн. надав меценат Фредерік Шавіньї. За ці кошти мали змогу придбати для всього особового складу нові білоруські «боївки» (спецодяг), каски, форменний одяг, а також рукава для гасіння пожежі, необхідну кількість пального. Всього колектив районного відділу УДС НС в Черкаській області та пожежно-рятувальної частини має у складі 33 працівника.
Такі, як Дмитро,
повинні приходити
на зміну старшим
Як приклад високої професійності та відповідальності у загоні шполянських рятувальників Олександр Миколайович вирізняє начальника караулу Дмитра Володимировича Скотара — молодого спеціаліста, який уже 2 роки трудиться у цьому колективі.
— Надзвичайно порядний і сумлінний хлопець, який на 100% виконує доручення на вищому рівні, — відзначає свого підлеглого Олександр Руденко. — Саме за такими молодими людьми — наше майбутнє, саме вони замінять старших на посту.
Дмитро Скотар закінчив Шполянську гімназію №3, у час шкільних років був активістом художньої самодіяльності міського будинку культури, а також шкільних вечорів та громадських акцій. Потім тривали 4 роки навчання в академії пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля в Черкасах (нині — інститут у складі Національного університету цивільного захисту України) і 2 ро-ки — на посаді начальника караулу Державної пожежно-рятувальної частини №17.
Але й за цей короткий термін отримав чималий досвід під час ліквідації надзвичайних ситуацій різного характеру. Найбільше запам’яталася подія, коли гасили в Городищі пожежу, яка сталася внаслідок сходження з рейок вагонів з пальним. Шполяни прибули тоді першими, а потім долучилися і команди інших районів.
— У нас не буває такого, щоб при пожежі не було води, або працівники були напідпитку, — каже пан Дмитро. — При масштабних пожежах машини їздять по декілька разів по воду (маємо свою криницю на території установи), бо один автомобіль вміщає 2,5 т води, якої вистачає на 10 хвилин. Останню таку пожежу ліквідовували шість годин поспіль. Допомагають нам у роботі наші партнери — пожежні бригади з МПО (місцева пожежна охорона) у Мар’янівці, Лозуватці, Ярославці та ДПК (добровільна пожежна команда) на підприємствах ПрАТ «Лебединський насіннєвий завод» та «Шполянський елеватор». Також здійснюємо виїзди на місця дорожньо-транспортних пригод, де потрібна наша допомога у деблокуванні потерпілих.
Коли пригодився
досвід пасічника
На питання, чи доводилося надавати допомогу іншого характеру, Дмитро Скотар, усміхаючись, розповів, як йому знадобився якось досвід пасічника, адже раніше займався бджолярством. Якось під час караулу пролунав телефонний дзвінок і старенький дідусь благав про допомогу: у стіні його будинку завівся рій, який дошкуляв мешканцям оселі. Дмитро Володимирович не став пояснювати, що це не входить до його компетенції, а, взявши з собою ще знайомого досвідченого пасічника, приїхав на вказану адресу і зняв надокучливий господарям бджолиний рій. Бувало, що собаку діставали з ями, яка постійно вила (хтось зателефонував у рятувальну службу). Діставали неодноразово і людей із сніжних заметів.
— Чи страшно на такій роботі, де несподівані пригоди чатують на працівників щохвилини? — запитую.
— Так, буває страшно, — пояснює пан Дмитро. — Але є відчуття відповідальності, яке завжди бере гору, а також цей страх спонукає постійно передбачати до дрібниці наслідки будь-яких загроз, словом, гартуватися.
А ще, як зазначає Олександр Руденко, молоді рятувальники всі талановиті, майстри на всі руки — самі провели внутрішні і зовнішні ремонти в приміщеннях, ремонтують автомобілі, власними силами провели капітальний ремонт автоцистерни.
Готують молодь до змагань у пожежно-рятувальному спорті
Важливо додати, що в роботі шполянських рятувальників присутні й тренування учнівської молоді. Щороку проводяться зональні змагання на першість Черкаської області серед підрозділів МНС області та серед юнаків з пожежно-рятувального спорту на приз Олексія Жирного. І цьогоріч уже вчетверте поспіль команда старшокласників міської гімназії №3, яку готували Олександр Руденко, Дмитро Скотар та Олексій Полтавець, здобула перше місце.
Тож своє професійне свято — День рятувальника, шполянський відділ УДС НС відзначатиме зі значними здобутками і гарним настроєм справжніх цивільних захисників від будь-якого лиха.
Наталія СТОРЧАК.