Минулої суботи, 26 липня, зі Шполянського району виїхали три мікроавтобуси з причепами в Чернігівську, Київську, Луганську і Донецьку області. Першим виїхав мікроавтобус на Гончарівськ і Білу Церкву, звідки виїхали в зону АТО Анатолій Головкін, Віталій Павлов і Василь Сорокін зі Шполянщини. Водії Олег Ступник і Євген Підцерковний (м. Ватутіне) відвезли нашим хлопцям допомогу від волонтерів, райвійськкомату та Шполянської райдержадміністрації разом з дружиною одного з військових.
Водій Микола Павловський (с. Нечаєве) вирушив з продуктами до Слов’янська, де залишили частину вантажу у пані Світлани, яка є родом з Черкащини.
Сміливий екіпаж на чолі з Лілією Усик зі Шполи, водієм і власником транспорту Олександром Ткаличем з Нечаєва, представником райвійськкомату Олегом Капішинським, волонтерами Галиною Лоцман з Сигнаївки і Оленою Мокринчук з Києва (родом з Волновахи) вирушили до Волновахи Донецької області. Там, за 20 км від кордону, несуть службу шполяни Олександр Савінов і Олександр Іщенко (перебуває в оточенні).
— Я була дуже щаслива побачити Сашу Савінова, — розповідає Лілія Усик. — Адже до цього часу ми всього кілька днів спілкувались по телефону. Саша виявився таким молодим, але наскільки сильним і мужнім! Ми з ним стали друзями. Шполянщина радо зустрічатиме своїх героїв після перемоги України над окупантами-терористами. У це ми всім серцем віримо!
— З чого розпочалась ця по-їздка? — запитую.
— З телефонного дзвінка поміч-ника народного депутата Бобова, Юрія Плосконоса, який попросив мене допомогти доправити хлопцям в АТО посилки. Коли я зателефонувала до наших хлопців в зону АТО, вони мені сказали, що потребують бронежилетів, кевларових шоломів, форми, взуття, біноклів, рацій, тепловізорів тощо. Про це я повідомила помічника нардепа. Юрій Миколайович пообіцяв спробувати допомогти, а я почала шукати допомогу серед заможних жителів нашого району.
Вже наступного ранку ми з Сашею Ткаличем вирушили до Запоріжжя по бронежилети класу 4+ (ціна одного — 3500 грн.). Цього ж дня я замовила 12 кевралових шоломів по ціні 130 євро. В середу ми знову вирушили в дорогу, але цього разу вже в Черкаси, де купили 5 спальних мішків з карематами по 450 гривень, рукавиці (по 200 грн.), балаклави (по 70 грн.), наколінники і налокітники (комплект — 470 грн.), портупеї, захисні окуляри і маски-окуляри (по 450 грн.), 3 біноклі (по 600 і 1000 грн.), один комплект форми «британка» (700 грн.), ліхтарики з зарядним пристроєм (50—70 грн.), 2 рації по ціні 670 доларів, кросівки, 4 великих державних прапори.
— Від органів місцевої влади отримали допомогу?
— Так. Перший заступник голови Шполянської райдержадміністрації Ірина Береза та військовий комісар допомогли з придбанням взуття, футболок, білизни, шкарпеток та пошиттям за кілька днів форми для наших хлопців, передали кожному військовому аптечку. Для Олександра Вихренка представники ГК «ЛНЗ» передали скло для КамАЗа, ми придбали «щіль», рукавиці, респіратори та інші необхідні речі. Тож кожен військовий отримав все найнеобхідніше.
— З яким настроєм вирушили у небезпечну путь?
— Рішучість і непохитне бажання допомогти нашим захисникам перебивали будь-який страх. В неділю ми виїхали з Луганської області через Павлоград до Слов’янська, де завантажили продукти, що нам залишили наші хлопці. Пані Світлана, жителька міста, пригостила нас чаєм, розповіла як вони пережили ті страшні військові місяці. «На щастя, мій будинок, як і весь мікрорайон, де ми живемо, не постраждав», — сказала вона. Подякувавши господарям, ми вирушили до Луганської області через Чугуїв. Всього за три дні ми проїхали 2500 км! Нам доводилось обминати гарячі точки і підозрілі села, але одного разу ми ледве не потрапили в руки сепаратистам. Помилково повернули не в той поворот… І коли побачили окопи і дорогу, зриту-перериту, сліди від БТРів! Зрозумівши, що цією дорогою ми не їхали вперед, ми швидко повернули назад і летіли, а не їхали. Місцевий житель, якого ми зустріли першим, сказав, що ми були за кількадесят метрів від ДНРівців! І таким нап-руженим і небезпечним був майже весь наш шлях, як тільки ми в’їжджали в зону АТО, про що свідчив блокпост, де висаджують всіх пасажирів, перевіряють весь вантаж!
В одному з міст Луганської області (називати який не можемо), нас зустріли наші герої, відважні і сильні шполяни, два Олега — Слободяник і Вихренко. Це справжні герої нашого часу! Я змогла потримати в руках автомат, доторкнутись до «мухи». Хлопці розповіли нам про свою службу і в мене з’явилося таке почуття впевненості і спокою, віри в те, що такі хлопці нас захистять! Вони стоятимуть до останнього подиху за свою батьківщину, за свій народ! Наш народ переможе, адже наші військові знають, за що вони воюють. Вони воюють за свою землю! Ці хлопці передали посилки іншим нашим хлопцям, які не змогли виїхати до нас. Як не хотілось з ними прощатись! Хлопці, тримайтесь! Ми з вами!
В вівторок, коли ми під’їжджали до Шполи, мені зателефонували хлопці і сказали, що вже отримали посилки від шполян. Висловлювали слова вдячності всім небайдужим, хто долучився до збору допомоги:
1. Рахунок Товариства Червоного Хреста — близько 40 тис.грн.;
2. Громада і козацтво Лебедина — 10 тис.грн.;
3. Плахотнюк С.М. — 6 тис.грн.;
4. Плахотнюк Владислав — 6 тис.грн.;
5. Громада с.Товмач — 4,5 тис. грн.;
6. Громада с. Лозуватка — 3145 грн.;
7. Мальчик П.О. — продукти і побутова хімія;
8. Громада с. Скотареве — 1600 грн. і близько 6 тонн продуктів;
9. Продавці м’ясного павільйону на ринку — смачне сало і 500 грн.;
10. Пузанкова О.М. — 100 грн.;
11. Крижня Н.В. — 100 грн.;
12. Назаренко А.М. — 100 грн.;
13. Свердел В.Г. — 100 грн.;
14. Калько В.О. — 50 грн.;
15. Бердянська С. — 50 грн.;
16. Жителі району, які не озвучили прізвищ, — 300 грн.;
17. Крикун О. — 200 грн. + овочі;
18. Хужаніязова Садокат — 20 грн.;
19. Чепур Л.І. — вода, чай, сигарети;
20. Ковіта В. — вода;
21. Єрьоменко С.В. — рушники;
22. Качан Оксана — ящик продуктів;
23. Білоус Г.І. — вода;
24. Магазин «Обнова» — 100 грн., 2 набори постільної білизни, 2 рушники;
25. Клименко Л.Г. — 100 грн.;
26. Сіренко Л. В. — 100 грн.
Долучилися також до акції Наталія Лога (магазин «Модна шафа»), колектив магазину «Комерсант».
Все найнеобхідніше від жителів району отримали: Олександр Савінов, Олександр Іщенко, Олег Слободяник, Олег Вихренко, Юрій Косован, Сергій Педченко, Олег Гаращенко, Тарас Дашко, Ігор Ворожбицький, Віталій Павлов, Анатолій Головкін і Василь Сорокін (двоє з них очікують посилки, адже перебувають в оточенні, але це питання 1—2-х днів).
Спасибі всім небайдужим!
Впродовж тижня ми плануємо відвезти кевларові шоломи (очікуємо з-за кордону), продукти (КамАЗ) особисто нашим хлопцям в АТО. Є потреба в 2-х тепловізорах і 4-х приборах нічного бачення (потрібно близько 200—250 тис.грн.). Звертаюсь до всіх заможних жителів і наших депутатів всіх рівнів — від сільських до обласних і народних — з проханням купити ці дорогі прилади, адже вони рятують життя нашим хлопцям! Чекаємо на допомогу! Волонтер Лілія Усик, м.Шпола. Моб.тел.: (098)225-75-12.
Розмову вела Наталія ДАВИДЕНКО.
Коли номер готувався до друку, в редакцію почали надходити телефонні дзвінки від наших воїнів-земляків із зони АТО: Василя Сорокіна (с. Антонівка), Анатолія Головкіна (Матусів) та Віталія Павлова (Шпола). Наші захисники щиро дякували всім шполянам за турботу і надану допомогу, яку надзвичайно цінять. У їх голосі звучала така незвичайна і нездоланна віра в перемогу України! Молімося за них щомиті!