Про жіночу дружбу сказано і написано вже чимало. Вважається, що жінки товаришувати не вміють – вони використовують одна одну, заздрять, постійно змагаються і маніпулюють. І, треба визнати, іноді таке дійсно буває. На жаль, зіткнувшись з подібним, жінки часто змушені остерігатись «заводити» близьких подруг, побоюючись, що знову опиняться в такій ситуації. І позбавляють себе тих необхідних для кожної жінки речей, які може принести тільки щира жіноча дружба. Проте є випадки, коли дружба переростає у дещо більше, а подруга стає рідною людиною.
Ми з подругою познайомились у 12 років, а зараз нам за шістдесят. Проте, наша дружба не втратила своєї якості. З моменту знайомства ми пліч-о-пліч крокували разом, ніколи не збрехали та не підставили одна одну. Усе моє дитинство пов’язане з нею, адже ми навчались у одному класі. І до школи йти було радісно, бо на мене чекала вона. Жодні контрольні не ставали на заваді гарного настрою. Після школи кожна пішла навчатись за своєю спеціальністю: я — на кухаря, Зіна — на швею. Навчання теж не змогло нас розлучити, ми все одно зустрічались і ділились сокровенним, що таїлось в душі. Важливо, коли є людина, яка може розділити з тобою і радість, і печаль. Як приємно переживати усі події, які відбуваються з справжньою подругою. Таке відчуття, що усе це відбувається з тобою. Зіна вийшла заміж, і наші зустрічі все ж стали рідшими, коли вона переїхала до селища. Проте невдовзі вона повернулась і тепер ми живемо по сусідству. Коли Зіна стала мамою, я охрестила її сина, і ми стали кумами. Згодом і у мене з’явились діти, і ми почали товаришувати сім’ями.
Ми навіть працювали разом. Працювати з нею було одне задоволення. Від роботи не відчуваєш втоми, адже ми завжди підбадьорювали одна одну. Наші смаки завжди співпадали. Навіть і зараз, не радившись, ми можемо купити однакове вбрання, а потім ходити, немов близнючки. Як важливо зустріти таку людину, яка стане близькою, адже таких доля дарує лише раз.
20 вересня моя найкраща подруга, однокласниця та кума Зінаїда Присяжна зустрічатиме свій день народження. З нагоди цього свята бажаю, щоб у твоєму домі завжди панувало щастя і лунав дзвінкий сміх рідних. Дякую за те, що ти поруч зі мною завжди, всюди, в будь-яких складних і простих життєвих ситуаціях. Ти даруєш мені підтримку, надію, любов і розуміння – і це набагато цінніше за будь-яке багатство. Пам’ятай, якщо тобі захочеться поділитися переживаннями або щастям – я завжди буду поруч.
З найщирішими побажаннями, найкраща подруга, однокласниця та кума Тетяна Лисиця.