Нещодавно група черкаських артистів відвідала з концертами кілька населених пунктів прифронтової зони Луганської області. Учасники концертного туру розповіли, як Черкащина планує співпрацювати з Донбасом та коли творчі люди з Луганщини приїдуть переймати досвід черкащан.
До концертної групи, яка за три дні перебування у прифронтовій зоні дала понад 20 концертів, входили митці із Черкащини, Києва та Буковини, а також заслужена артистка України Руслана ЛОЦМАН зі своєю родиною та керівник управління культури та зв’язків із громадськістю Черкаської облдержадміністрації Олег ОСТРОВСЬКИЙ.
Ініціатива Руслани Лоцман
З 6 по 10 липня групі вдалось відвідати міста Щастя, Кремінне, Новоайдар, Лисичанськ, Новотошківка, Попасна, Бахмут, Авдіївка. Концертний тур організували спільно з Луганською обласною владою. Концерти давали як для бійців ЗСУ, так і для місцевих жителів.
Ініціатором поїздки була заслужена артистка України, яка родом зі Шполянщини, Руслана Лоцман. Саме вона домовилась із творчими людьми підтримати ідею та поїхати на Схід. З деякими митцями, які в результаті долучились до акції, Руслана познайомилась на фестивалі «Миколайчук фест», в рамках якого і відбулась поїздка на Схід. Всього творчий склад концертної групи нараховував 12 осіб. Серед них і батьки Руслани — Галина та Олександр Лоцмани.
— Ми всі задоволені поїздкою. Хоч було важко, але приємно виступати. Бійці нам говорили: заїдьте ще до наших хлопців на блокпостах. Батьки з великим бажанням поїхали. Батько грав на баяні, розповідав гуморески, — ділиться враженнями Руслана.
Крім концертів на Сході України, говорить пані Руслана, митці проводили й просвітницьку роботу — показували патріотичні фільми. Такі фільми знімає чоловік Руслани Дмитро Глухенький разом з побратимами. Здебільшого, фільми про воїнів і війну, життя українців на межі з бойовими діями.
Подолати вакуум у плані української культури
Крім того, на Схід черкащани поїхали не тільки із творчими виступами та фільмами. Відвезли бійцям подарунок із Черкащини — безпілотник. Про місцевих жителів також не забули. Як розповідає Олег Островський, найбільше радості їм принесли подарунки у вигляді дисків з українськими піснями, українських патріотичних книг та газет.
Група артистів у Бахмуті.
— Дуже багато людей там просять диски з українськими піснями, — каже пан Олег. — У мене було штук 5 дисків, я їх роздав — люди були щасливі. Не вистачає там української літератури, патріотичних книг, газет. Люди кажуть, везіть нам. Маленькі чорні прапорці «Воля або Смерть» просто миттєво розходяться. Ми співпрацюємо із Луганською ОДА у сфері культури, зустрічались із очільником управління культури Луганської ОДА. Вона каже, що у них вакуум у плані української козацько-патріотичної культури. Їм не вистачає професійних творчих колективів, а також аматорських духовних колективів, тож вони дуже просять нас долучатися з такими акціями.
Олег Островський поділився не кращими враженнями від публіки, яка прийшла на один із концертів черкаських артистів у місті Новоайдар.
— 6 липня у Новоайдарі провели купальську ніч. Я був дуже здивований: із 500 людей було всього-навсього 5 вишиванок! Це взагалі ніщо! Потім була дискотека: з 20 пісень — одна українська пісня. Я, як вийшов виступати на сцену, наче зіткнувся зі стіною із величезними голками. Я розумію, що вони не усвідомлюють почуте, бо більшість із них — російськомовні, і розмова про патріотизм,
традиції та українську культуру — їм не цікава, бо виховані були на російській пропаганді, — емоційно розповідає пан Олег. — Дуже легко бути патріотом тут, у Черкасах або у Західній Україні, а там, на Сході, бути патріотом — дуже важко. Там дуже багато скритих сепаратистів сидить. Інформаційну війну ми програємо. Наше завдання вирівняти цей інформаційний фронт і тут, і там. Радіо українського там нема, зате «сепарського» — штук 5... Телебачення українського теж нема. Тільки газети і мистецькі акції. Ми домовились із місцевою владою, що будемо обмінюватись творчими колективами. У нас 21 серпня планується обласне мистецьке етнофольклорне свято, і вони пообіцяли, що з Луганщини приїде творчий колектив та виступить як гість. А в них схоже свято буде у жовтні, і наші колективи також поїдуть до них у гості. Такий собі культурний обмін. До того ж домовились, що їхній театр приїде до нас та покаже 2—3 п’єси, а наш театр поїде до них, — каже Островський.
Саме Луганський театр спричинив у очільника управління культури Черкаської ОДА подив та захоплення. Найбільше вразило те, що за 9 місяців відроджений луганський театр зміг показати 11 українських прем’єр.
— Я побачив цих людей: видно, що вони патріоти до останньої волосини. Із нічого за короткий час вони створили нову свідому українську культуру на Луганщині. Виїхавши з окупованого міста, вони не мали нічого: ні приміщення, ні колективу, ні документації... Вони все створили з чистого аркуша.
— Те, що наш Луганський театр діє і зараз, його склад налічує до 100 людей, із яких 45 — артисти, — це демонстрація незламності та нескореності. Черкащанам, думаю, буде корисно побачити цих людей, побачити їхній приклад мужності. Я навіть сама не знаю, як нам вдалось відновити театр... Пишаюся цими акторами, — каже начальник управління культури Луганської облдержадміністрації Аліна Адамчук.
Новий театральний сезон почнеться з вересня. Невдовзі черкащани можуть чекати творчих гостей із Луганщини, адже перший обмін виставами планують провести цієї осені.
Артур ПРІХНО («Прочерк»).