ЕСКІЗНИЙ ПРОЕКТ ПОВНОГО ГЕРБА УКРАЇНИ

При створенні гербів геральдика XXI століття відрізняється від геральдики ХІХ століття багатьма жорсткими обов’язковими правилами їх укладання, зокрема:

1)    статус держави, суверенітет і тенденцію у майбутньому розвитку згідно з Конституцією;

2)    національні позитивні знаки, емблеми та символи із національними кольорами, які мають тисячолітнє інтернаціональне коріння усіх народів, які проживали і проживають на теренах держави,

3)    якщо у ІХ—ХХ століттях існували Великі, Середні та Малі герби (Росія, Прусія), то зараз у сучасній геральдиці укладаються Повні герби, а тому ст. 20 Конституції України написана політиками, а не геральдистами, — антиісторична і відображає духовну та економічну руїну поневоленого, таврованого народу України. Інститут історії Академії наук України за статусом повинен був укласти герб, але він не зробив цього

Запропонований ескізний проект Повного герба України після десятирічних досліджень укладений на підставі багатьох джерел, зокрема, праць академіків М.Брайчевського, М.Грушевського, Б.Рибакова, П.Толочка, докторів наук М.Дмитрієнка, С.Китової, археологів І.Забєліна, В.Мисика, Б.Мозолевського, геральдистів П.Вінклера, В.Модзолевського, М.Стародубцева, О.Толкушина, художників-дизайнерів О.Сердюка, В.Крючкова, І.Кругляк, Н.Недосеко, Г.Бойка, Ю.Хотинського та укладено його геральдичний опис у наступній редакції: у крутому червоному щиті, облямованому по колу золотим ланцюгом, кожна ланка якого заповнена золотою монетою, — золотий крилатий сонячний кінь із золотою сонячною пектораллю на шиї (Герб України). Щит увінчаний золотою короною, вінець якої подібний до перевесла, увершеного золотим намистом та прикрашеного чотирма золотими пшеничними колосками: крайні вищі від середніх, між ними — золота держава.

Над короною — срібний голуб із простертими крилами, який тримає у правій лапі золоте стебло з серцеподібним листком, зображений крапкопунктирно. У лівій лапі — золоте стебло з колоском.

Щитотримачі:

Праворуч — золотий сонячний грифон, у його правій лапі — золота вотивна сокирка, держак якої внизу має вигляд ромба: сокирка має лезо у вигляді полум’я, обух — у вигляді голови грифона. Хвіст грифона увінчаний ромбом, з якого виходить угору сім вилок ликоподія;

ліворуч — золотий лев із золотою гривнею на гриві, в його лівій лапі — золотий скіпетр Володимира Великого. Хвіст лева увінчаний сердечком, з якого виходить п’ятипелюсткова квітка лотоса. Щити герба і щитотримачі розташовані на золотому підніжжі, нижня частина якого заокруглена. Підніжжя контурно облямоване: зверху — намистом, під ним біляче облаштування, знизу — заокруглене перевесло, подібне з вкрапленим намистом.

У центрі підніжжя контурні зображення: гроно винограду, покладене на два виноградних листки, супроводжується трьома жолудями дуба, покладеними на листок. Зліва- квітка троянди, покладена на листок.

Історико-культурологічна довідка

Щит круглий — символічне династичне коло в Софії Київській — 1018 року, де є орел — родовий символ Рюриковичів, а ще визначає центр Європи та диск сонця.

Золотий сонячний кінь — символ Володимира — Червоне Сонечко (скіфський Колоксаєв кінь) — символізує відвагу лева, зір сокола, силу бика, швидкість і пла-стичність лані, хитрість лисиці, містився в амфорі з Чортомлицького пагорба IV ст. до н.е. Грецький кінь пегас є вторинним від Колоксаєва коня. Ланцюг із монетами Скіфія IV ст до н.е. — символ вогню, Золота корона — символ землеробства Трипілля, Скіфії та України як республіки (держави).

Держава: півкуля — земля увінчана знаком сонця — хрестом, що є ознакою держави, а не князівства або графства, використовувалась кімерійцями ще у VII ст. до н.е., а знак сонця — істина, правда, премудрість, провідення і родючість — найвищий символ у геральдиці.

Срібний голуб — душа (Трипілля IV тис. до н.е., скіфський поштовий голуб IV до н.е.), в християнстві Бог — Дух. Золотий листок у лапі — символ вузликової писемності, яка існувала у скіфів та слов’ян. Золотий колос — емблема плодороддя та животворної сили, грифон — символ могутності та влади, символ сонця у небі та на землі у греків та скіфів. А в пантеоні богів Володимира Великого — Сімаргл — найпотужніше сонце після купальської ночі 22 червня. Сокирка є скіпетром влади самого грифона, лезо якого — вогонь. Ромб — знак родинного вогнища, лікоподій — символ блага і добра, священного вогню (Межиріч, Канівського району). Зараз грифон — герб АР Крим, де у 968 році хрестився Володимир, символ влади, відваги, сили, хоробрості і великодушшя. Скіфія має безпосереднє відношення до Володимира, який після хрещення став називатися Василем, тобто Василевсом (земним левом), водночас він є в гербі Львова та Львівської області. Гривня, що міститься на гриві лева, — символ влади, сили, багатства, і дала назву грошам. Сердечко: символ живого вогню, п’ятипелюстковий лотос — символ землі, води і повітря, скіпетр — влада, слава, честь, і зберігся у златнику 988 року. Підніжжя — наша багатюща земля. Біляче облаштування — це орнамент «Блискавиця і громовиця». Виноград — родючість, життєва сила, велика сім’я, дуб — сила, могутність, звитяга і здоров’я, священне дерево багатьох народів. Шипшина — любов, діва Марія, кров Христа, цариця квітів (IV ст. до н.е., Скіфія). Намисто, монети — знаки щастя та багатства народу (близько 18 тис. до н.е. — Межиріч, IV тис. до н.е. — Трипілля, IV ст. до н.е. — Скіфія). Підніжжя — елемент пекторалі Б.Мозолевського. IV ст. до н.е. — інсігнія України. Герб відповідає п’яти вимогам філософії права В.Гегеля: Дух — срібний голуб — символ безсмертя у всіх народів, громадян держави; Воля — золоте слово — золоте стебло з листком у правій лапі голуба; Свобода — золоте сонце у вигляді хреста, Золотого коня і пекторалі.

Право — золота земля у підніжжя герба для щитотримачів та золота півкуля у короні.

Власність — стебло колоска у лівій лапі голуба та сама корона з перевеслом. Герб деполітизований, позаконфесійний, символіка набагато старіша світових релігій.

З 191 герба, національних емблем та емблем (див. «Герб мира «Ексмо», 2008 р.) за якістю сучасних геральдичних правил Повний герб України та Герб (ескізні проекти) займають, на мій погляд, чільне місце.

З 27 суб’єктів права згідно з Конституцією Україн герби 24-х мають спорідненість символіки. Наостанок скажу, що щастя і грошей багато не буває, а тому — хай щастить нам, бо ми того варті!

Володимир Кузуб,

дослідник символіки, краєзнавець.