ЗУСТРІЧІ
Осінь — пора, коли все живе готується до сну, коли день стає коротшим, а ніч довшою. Це пора чудових золотих краєвидів та сивих ранкових туманів. Лише восени жалібно курличуть журавлі, відлітаючи у вирій, та всюди пахнуть достиглі яблука.
Осінь — пора роздумів, гармонії, спокою та... поезії. Спостерігаючи за журавлями чи качиним ключем, за дощем, що вистукує по даху будинка чи просто глянути на осінній захід сонця — і всередині народжуються якісь дивні, незвичайні почуття, що згодом виливаються на аркуш паперу, перетворюються на поезію. Саме так найбільше творів відомих авторів народилися із простих речей, і все що потрібно — лише помічати їх.
Поет — людина незвичайна, наділена особливим талантом і світоглядом, вона здатна побачити навіть найменші деталі, висвітлити свої почуття в поезії. Саме такою людиною є наша лебединська поетеса, майстриня слова – Ольга Темненко. Її поезії вражають глибоким змістом та водночас, простотою. Вірші зацікавлюють як дітей, так і дорослих.
Нещодавно у Лебединській школі №1 відбулася зустріч із Ольгою Василівною, на якій вона розповіла про своє життя та творчість. Вчитель за професією, поетеса зачитала деякі поезії як із відомої збірки «Серце не камінь», так і з нової ще не видрукованої. Кожен твір — унікальний, пронизаний щирими почуттями та переживаннями автора, його ставленням до світу.
Всі присутні, учні та вчителі, з неабиякою цікавістю слухали Ольгу Василівну. Вона зачитала гумористичні вірші, казочки та загадки для дітей, серйозні, глибокі поезії, над якими варто замислитись. Було цікаво, як одна людина може написати зовсім контрастні твори? Думаю, талант, терпіння і прагнення зможуть усе.
Звичайно, було б помилкою не писати про історію створення декількох поезій, що, напевно, кожного вразили до глибини душі.
Маленька дівчинка, що почувала себе покинутою, написала про свої переживання у листі до Ольги Василівни. Почитавши поезію дитини, у вчительки виникло бажання відповісти, заспокоїти дівчинку. Так між ними відбувся поетичний діалог, кожне слово якого пронизує душу. Дівчинка відчула підтримку, не впала духом; а Ольга Василівна надрукувала її дитячу поезію у своїй збірці. Ця історія зворушила мене і дала розуміння: яку неймовірну силу має слово!
Школярі Лебединської школи №1 добре підготувалися до зустрічі. Учні 3 класу, як справжні актори, розіграли сценку за гуморескою «Які в кого невістки». А Дмитрик Власенко прочитав улюблений вірш поетеси «Рецепти на всі випадки життя». Учні 8 класу Кароліна Власенко та Тетяна Келип з глибиною та розумінням декламували філософські поезії Ольги Темненко. Яся Пидорич і Тетяна Токаренко перевтілилися у відомих Бабу Параску та бабу Палажку. Вони талановито зіграли свої ролі і зуміли розвеселити весь зал. А наприкінці заходу ми з Діаною Турчак зачитали свої поезії.
Зустріч не залишила байдужого нікого, за неї ми щиро дякуємо вчителю образотворчого мистецтва Яні Віталіївні Савченко.
Надія ВОЛИК.