Нам, жителям географічного центру України, надійшов лист із Закарпаття від п’ятдесятирічної співвітчизниці Анни Майор, яка проживає поблизу Рахова — географічного центру Європи.
Я народилася і проживаю в мальовничому селі Золотареве Хустського району. Закінчила колись Мукачівський сільськогосподарський технікум, працювала зоотехніком племсправи у садорадгоспі. Маю трьох доньок і двох онуків. Нині займаюсь організацією заготівлі яблук — без діла не звикла жити. Мій край яблук і винограду! Я так люблю свою чудодійну землю, всіма силами намагаюсь бути корисною їй. Завжди займаю активну життєву позицію, ходжу до церкви, в душі — художник-дизайнер і поет. Якби могла, охопила б невидимими крилами нашу державу і безкінечно квітчала її, обдаровувала найпрекраснішими віршами-присвятою. За кордоном буваю часто, і повірте, там є чому повчитися, але кращої і милішої країни за нашу нема! Бережімо ж свої духовні надбання, об’єднуймося в одній думці, адже у вас — серце України, а в нас — серце Європи. Ми — європейці із золотим родоводом!
О, Боже наш милостивий, що маєм робити,
Коли нашу Вкраїну хочуть розділити?
Ділять її, розривають та кров’ю поливають,
Коритись окупанту все зазивають!
І утворюються рани, а рани ті — рвані,
Повні крові молодої, у душах — травми!
А рани ті глибокії заживають важко,
Зупиніться! Бо що буде — думати нам страшно!
Реве Дніпро широкий, стогне земля-мати,
Бо не хоче вона, бідна, дітей забирати.
Станьмо, люди, на коліна, попросімо Бога,
Тепла, Добра і Злагоди, неба голубого.
Схаменіться, складіть зброю, хай сміються діти,
Зеленіють сади наші, хай буянять квіти!
Анна МАЙОР. Закарпаття.