Арешти прихильників російської армії та путіна стали для багатьох українців вже звичним явищем. Чи не щомісяця правоохоронці виявляють таких людей та притягують їх до відповідальності. Навіть на Шполянщині не так давно затримали жінку, яка в «однокласниках» прославляла окупантів. На суді запевняла, що це все помилка, бо,мовляв, не розібралася, як користуватися соцмережею. Також днями на Звенигородщині впіймали працівника одного з об’єктів інфраструктури. Він називав війну в Україні «військовою операцією» по звільненню від «укрнацистів», «бандерівців», «фашистів» та «прозападників».
«Шполяночка+» вирішила поцікавитись у фахівців, чому деякі люди, живучи в центрі України, так чинять і чи можна це вчасно присікти.
Поліцейський психолог ГУНП в Черкаській області Павло Селянко зрадників поділяє на кілька категорій.
– Зрадники бувають різними у нас. Ми називаємо цим словом всіх, хто думає непатріотично про Україну, хто здає державні інтереси і продалися, – розповідає фахівець. – Перший тип – це людина без цінностей, яка живе одним днем. Хто їй заплатить більше, для того вона і зробить, що потрібно. Другий тип – це людина з певними цінностями, але вони в неї сплутані. Сприймаючи різну інформацію, така особа, як терези: сьогодні підтримує Україну, завтра росію. Не вміє аналізувати і тому більше вірить тій стороні, чия інформація сильніша. Тому такі люди легко вірять ворожій дезінформації, бо не міцні в своїй позиції. Ще одна категорія – українці лише за паспортом. Вони «живуть» досі в Радянському Союзі і чекають на неї, вірячи в свою казку. Тому іноді вони можуть зробити щось для цієї своєї казки, бо їм погано жити в Україні. Сумують за тією вже неіснуючою державою, бо тоді вони були молоді, здорові, і ці спогади їх гріють. Наступна категорія – вже визначені зрадники. Вони категорично проти України, проти українців. У душі вони завжди відчували себе або радянською, або російською людиною. Нашому ворогу дуже легко зробити так, аби ця категорія допомагала воювати проти нас. Також є різні «почекуни» та «консерви». Тобто ворожі шпигуни. Вони ніколи не були українцями ні ментально, ні ще якось.
Різні прихильники росії, які вихваляють путіна та окупаційні війська в «однокласниках» та інших соцмережах, теоретично можуть навмисно «здавати» потрібну агресорам інформацію.
– Так, вони можуть на це йти, але зовсім не обов’язково, що всі ці дописувачі на це здатні фактично, – вважає Павло Селянко. – Але, тим не менше, завжди треба звертати увагу на них. Адже все починається із тих же цінностей. Якщо людина неоднозначна у своїй прихильності до України, на неї не можна не звертати увагу. Водночас, вона може бути обурена і не може відрізнити хороше від поганого. Агресор вміє потужно працювати з мізками людей.
Психолог згадує два випадки, коли «проганяв» через детектор брехні двох чоловіків, яких підозрювали у колабораціонізмі.
– Якось я працював із ймовірними колаборантами через поліграф, – каже фахівець. – Один із них все своє життя прослужив у КДБ. Нині живе на Черкащині. Як не дивно, він має свої цінності, які його поки рятують. Хоча зізнався, що він – радянська людина і досі вірний цій державі. Коли Радянський Союз розвалився, пішов працювати до фсб. Але коли побачив, як там все влаштовано, то звільнився. Він нині не підтримує дії росії. Але є небезпека, що одного дня може впізнати в цій державі ту свою колишню країну, якій він давав присягу на вірність. І ніхто не знає, коли це станеться. Ще один мій співрозмовник – колишній льотчик. Він однозначно підтримує росію. Його родич воює проти України і цей чоловік дуже пишається ним. От він якраз міг би наводити ракети на нашу область. Проте не робитиме цього, бо правоохоронці взялися за нього.
Психолог впевнений, що багатьох любителів росії все ж можна переконати у помилковості їхнього захоплення країною-агресором.
– Росія виховала покоління, яких «годувала» вигаданою історією, – пояснює Павло Селянко. – Деякі українці також вірили цьому всьому, тому й трапляється те, про що я раніше сказав. Але їх можна переконати, адже у нас є потужна зброя – правда. Нею потрібно користуватися.
Начальник Звенигородського районного відділення поліції Олег Міщенко говорить, що лише мізерний відсоток жителів Звенигородського району схильні до підтримки окупантів.
– У Кримінальному кодексі є стаття про колабораціонізм. У нашій місцевості це може проявлятися в виправдуванні дій російської армії та керівництва, – коментує правоохоронець. – Щоб притягнути особу до відповідальності, ці дії мають бути публічними. На щастя, 99,9 відсотків жителів Звенигородщини є патріотами. Але є й невеликий відсоток тих, хто за росію. От був у нас чоловік, який все життя пропрацював на флоті ворожої країни. Вийшов на пенсію і повернувся в Україну. Нам надійшла інформація про його висловлювання та антиукраїнську позицію. Працівники поліції зібрали докази його протиправної діяльності та притягнули чоловіка до відповідальності. Інших розмов з такими немає і не буде. Всі українці мають в цей нелегкий час підтримувати нашу країну, всі решта – нехай ідуть за російським кораблем і несуть відповідальність відповідно до законів України. Як би зрадники не ховалися, рано чи пізно до них приїдемо ми або працівники СБУ.
Раніше, коли розпочалося повномасштабне вторгнення, зрадників, які полюбляють привселюдно підтримати росію, було дещо більше. Олег Міщенко каже, що багато з них принишкли, коли зрозуміли, що в окупантів не вдаються плани із захоплення країни. Протягом минулого року тільки звенигородські правоохоронці до суду направили п’ять обвинувальних актів щодо підозрюваних у звеличенні росії.