Минулого тижня шполяни вкрай здивувались, побачивши, як біля магазину «Цукерня», де донедавна стояли столи та стільці для охочих випити кави, з’явилась купа бетонних блоків.
Їх відвантаження одразу викликало скандал, а окремі особистості навіть встигли надати йому політичного забарвлення.
Що спричинило конфлікт та хто у цьому винен розбиралась «Шполяночка+».
Власне історія розпочалася ще кілька років тому, а свого розвитку набула в травні минулого року, коли директор Шполянської швейної фабрики ім. Лібовнера Дмитро Пастушенко звернувся до власника «Цукерні» Максима Доценка з вимогою прибрати від входу до фабрики стільчики та столи. Останній відмовився, стверджуючи, що має на це право, оскільки є співвласником приміщення. Та директор фабрики стверджує, що Максим Доценко жодного права на виносну торгівлю поруч зі своїм магазином не має, оскільки в нього немає жодного документального підтвердження цьому.
- Підприємець (йдеться про Максима Доценко – ред.) здійснював свою господарську діяльність на землі швейної фабрики без будь-яких дозволів. Документів на оренду цього майданчика в нього немає. Він не укладав ніяких угод із швейною фабрикою. Документів на землю, плану-схеми, погодження комісії по благоустрою в нього теж немає, - запевняє директор фабрики.
Тож, Дмитро Пастушенко вирішив більш ефективно використати вивільнені площі і віднайшов підприємця, який погодився укласти договір про оренду та встановити на цьому майданчику торговий кіоск. Як подейкують обізнані шполяни встановлення кіоску на цій території лобіював ні хто інший, як керівник місцевої «Батьківщини» Володимир Горбач, який має свої бізнесові інтереси в цьому питанні. Проте, під час спроби встановлення МАФу Максим Доценко почав чинити опір та навіть викликав поліцію.
Ця сварка стала причиною того, що Дмитро Пастушенко прийняв рішення взагалі відмовитись від встановлення на майданчику будь-яких торгівельних точок та вирішив провести реконструкцію входу до фабрики. Він уклав угоду з підприємцем Володимиром Пасєкою, який і вивантажив замовлені будівельні матеріали на спірній території.
- Ми заключили офіційну угоду з підприємцем, який вивантажив будівельні матеріали там де я йому вказав. Цей майданчик на правах оренди належить швейній фабриці. Чим наразі невдоволений Максим Доценко я не знаю. У нього немає ніяких прав на використання цього майданчика, - додав Дмитро Олександрович.
Натомість, власник «Цукерні» Максим Доценко стверджує, що права на виносну торгівлю, саме на цьому місці в нього є, оскільки він є співвласником швейної фабрики.
- Я користувався цим майданчиком на правах співвласника цілісного майнового комплексу, керуючись положеннями Земельного кодексу України але безпосереднього документу, який дає мені право на торгівлю саме тут у мене немає.
У запеклій боротьбі із швейною фабрикою під «гарячу руку» ображеного власника «Цукерні» з добра дива потрапив і Володимир Пасєка, який просто виконував свою роботу у відповідності до укладеного договору зі швейною фабрикою. А за компанію «прилипли» і ВО «ЧЕРКАЩАНИ», адже саме цю політичну силу представляє у міській раді Володимир Пасєка.
Щоправда пізніше «цукерковий» підприємець визнав, що політику до цього скандалу він додав зопалу та вибачився перед Володимиром Пасєкою.
- Ця ситуація не має жодного відношення до політики. Це господарський спір між мною та директором швейної фабрики Дмитром Пастушенком. Я погарячкував, надаючи ситуації з вивантаженням блоків політичного забарвлення, - пояснив Максим Васильович.
Роздуми в голос: Ситуація до болі нагадала ілюстрацію одного відомого українського прислів’я: «Хто винуватий? Невістка! Так її дома нема! Так он же її сукня висить…». Та після такої розгромної перемоги, яку отримали ВО «ЧЕРКАЩАНИ» на останніх виборах до об’єднаної територіальної громади, на інше від своїх політичних опонентів можуть і не розраховувати – тепер навіть якщо у бабці Гапці з Мар’янівки чи діда Петра з «цукрозаводу» курі не понесуться то винуватими звісно будуть «ЧЕРКАЩАНИ». Ех… Така вже вона доля політичних форвардів.
Сергій ЗУБАТОВ