Червень — це не лише найсвітліший місяць у році, котрий завжди надихає своїми барвами та зеленню, ще неопаленою сонцем. Червень був багатим на події для подружжя Натальченків, котрі цьогоріч у тісному родинному колі відзначили два ювілеї. Їй — 70, йому — 75 і вони знають, що таке справжнє кохання. Надія Георгіївна та Юрій Васильович разом ось уже 50 років. П’ятого листопада 2016 року вони відсвяткували золоте весілля. Юрій Васильович — корінний шполянин, а от Надія Георгіївна родом з Полісся. Познайомилися вони в далекому 1962 році, коли юна Надія приїхала на Шполянщину в гості до тітки. Певно це було кохання, адже після того вони вже ніколи не розлучались, а в 1966 році одружилися. Пара пригадує, що мали два весілля: одне у Шполі, а інше — на Поліссі, де все було згідно з колоритними поліськими весільними традиціями.
Разом вони подолали безліч перешкод на своєму шляху, зустріли багато світлих та хмарних днів, виховали дітей та внуків. Надія Георгіївна ділиться життєвою мудрістю: «Ми завжди вчили наших дітей бути Людьми. Напевне, це є найголовнішим у виховному процесі».
Юрій Васильович усе життя працював механізатором. Він з теплотою пригадує колишню роботу: «Мабуть, не було жодного місця на Шполянщині, де б я не працював, адже, власноруч, допомагав облаштовувати ставки для колгоспів». Попри тяжку щоденну 12-годинну працю, він завжди обожнював свою справу. Надія Георгіївна отримала диплом школи поварів та закінчила швейні курси. Працювала у колгоспі, а згодом — на Шполянському хлібзаводі. Нині, перебуваючи на пенсії, вона займається рукоділлям, вишиває неймовірні картини, займається господарством.
Наостанок подружжя поділилося з нашими читачами формулою щасливого подружнього життя: «Потрібно вчитися не лише слухати, а й чути один одного!»
Тож, зичимо цим прекрасним ювілярам ще довгих років щасливого подружнього життя, наснаги, невичерпної енергії, міцного здоров’я та щирої долі. Нехай у Вашій родині завжди панують злагода, радість і безтурботне щастя!
Тетяна ХИМЕНКО