У Черкасах уже вдруге пройшов всеукраїнський книжковий фестиваль. Дійство відбувалося на минулих вихідних — 20-22 квітня, в обласній філармонії. Цьогоріч тут було задіяно понад 60 видавців із Києва, Вінниці, Тернополя, Харкова, Львова. За словами керівниці МГО «Книжковий маестро» і організаторки заходу Людмили Фіть, фестиваль набув всеукраїнського рівня, в ньому взяли участь гості з Луцька, Чернівців, Полтави, Львова.
Шполяни ж, завдяки черкаській книжковій толоці, пощастило побувати на зустрічі з неординарною, творчою і цікавою людиною — упорядником унікальної збірки «Кобзаря» Миколою Зубковим, який відвідав Шполу в рамках своєї подорожі до черкаського книжкового фесту. Микола Григорович — заслужений працівник освіти України, автор багатьох праць із мовознавства, викладач НУ «Львівська політехніка». Як на одному подиху пройшло спілкування із такою надзвичайно цікавою людиною, ерудитом у царині мови, артистом театру, автором більше 50 публікацій, упорядником словників, підручників, довідників та подарункового ювілейного видання «Кобзаря», який уперше з’явився з нагоди 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка. Він багато розповів про маловідомі факти з життя Тараса Шевченка, цитував багато заборонених і приховуваних у різні часи поетичних рядків Кобзаря, а також вказав на велику кількість огріхів у сучасному вкраїнському правописі, які має виправити на державному рівні новітня прогресивна політично-культурна еліта. Почуття патріотизму харизматичної творчої людини органічно передавалося кожному в аудиторії, бо він цілком переконливо і аргументовано апелював до справедливості, виймаючи на поверхню всі реалії українського суспільства: занедбаність у розвитку рідної мови, меншовартість, незнання історії, цурання своїх національних традицій тощо. І це дає привід задуматися над нашим ставленням до національних цінностей і культурного розвитку.
Наталія ДАВИДЕНКО
Нас обирає час
Нас обирає час, ні в кого не спитавшись.
Й карати марно день і місце на землі,
Де, із колін на ноги ледь зіп’явшись,
Торуєм шлях в буденщині й борні.
Парадоксальнії реалії надворі
Сусідять на землі моїх дідів –
Тризуб на синьо-жовтому прапорі
Тріпоче біля идолів-катів.
Звалилася на нас омріяна свобода.
Хоч на олімпі владнім нові зміни,
Та знов товчуть у ступі стару воду.
Держава наче є – немає України!
Мов зачарованим бредемо колом,
Вже вкотре обираєм волоцюг,
А потім лаєм їх і Бога молим,
Щоб розум дав, чи покарав бандюг.
Крізь терни, каземати, заборони
Ми калинове диво пронесли
І наче прийняли «Закон про мови…»,
А говорити ж почнемо коли?!
Господь нам дав найкращі чорноземи,
Два моря, гір красу, ліси, лани.
А ми, занурившись в свої проблеми,
Жнивуєм замість збіжжя бур’яни.
Час усвідомити новій Руїні
Пророчії Тарасові слова:
«Нема на світі України
Немає другого Дніпра…»
Микола ЗУБКОВ