Тільки народ великого духу, великої духовної краси може творити такі скарби. І треба нести в душі немалий скарб, щоб збирати скарби мистецькі.
Юрій МУШКЕТИК
27 січня виповнилося б 107 років Івану Гончару, яким пишається Шполянщина. Саме у Лип’янці Шполянського району народився один із найяскравіших українських художників і скульпторів XX сторіччя. Особливо він цікавився етнографією, завдяки чому зібрав вдома перший в Україні приватний музей творів народного мистецтва, який налічує понад 20 тисяч експонатів. Для цього митець об’їхав майже всю Україну, малюючи, фотографуючи і шукаючи цікаві предмети в колекцію. І це стало головною метою всього його життя.
Відрадно, що Музей Івана Гончара у Києві набуває нині популярності. Легендарна скарбниця,утворена звитягою однієї Людини! Ідейні продовжувачі справи Івана Макаровича стали на шлях модернізації музейного простору відповідно до сучасних тенденцій сприйняття мистецтва.
Національний центр народної культури «Музей Івана Гончара» не лише займається збереженням і популяризацією народного мистецтва, а й крокує в ногу з часом, це синтез традиційної культури та сучасності. Так пишуть про нього видання України.
А яскрава сторінка музею у «Інстаграмі» приваблює увагу навіть далекого від народного мистецтва споживача інформації. У ньому відкривається багатогранний і незвичайний світ українства, його культури, традицій, ремесел, побуту, фольклору тощо. І зачарований відвідувач захоплюється цим магічним виміром, знаходить усе рідним своєму серцю, що торкається глибин національного коріння. Невже ми такі духовно багаті, талановиті, колоритні!
Дух Музею Івана Гончара присутній нині у всіх куточках України. Ось бачимо новину про фестиваль «Різдвяний передзвін»: свято закарпатських традицій на Донеччині, а в центрі Львова встановили найбільший дідух, найбільша різдвяна шопка — у Тернополі, а ось анонс про виставку виробів народних майстрів, великодніх писанок, майстер-клас із петриківського розпису, енто-фестиваль у Одесі, презентовано новий арт-бук «Наречена». Безліч культурно-мистецьких заходів, котрі стають не просто модними, а й рідними.
Радіє на небі душа нашого славного земляка, адже навмисно знищені окупантами національні скарби він колись рятував, тримаючись за найтоншу нитку, що пов’язує нас із нашим сакральним минулим. А сьогодні вогонь національного натхнення розгорається і рятує нас від деморалізації й деградації, повертає національну пам'ять і гідність. Воістину слава звитяжцям великих справ в ім’я своєї нації!
Ганна ШВЕЦЬ