На Шполянщині погіршилась ситуація з поширенням сказу: зареєстрували понад 80 випадків нападу тварин

Фото ілюстративне

Епідемічна ситуація із поширенням сказу на території Шполянщини останнім часом погіршилась. Різко зросли випадки нападів тварин на людей. У зоні ризику поширення хвороби опинились території міста Шпола, сіл Топильна та Журавка, а також село Лип'янка і прилеглі села Лип'янської громади. Наразі за медичною допомогою до фахівців звернувся 81 потерпілий. Якщо порівняти з 2023 — за рік було зафіксовано 64 звернення.

Що сприяє поширенню небезпечної для тварин і людей інфекції, та як убезпечитись від загрозливої для життя хвороби розповіла Марія Михайленко, завідувачка Шполянського відділення Звенигородського районного відділу ДУ «Черкаський ОЦКПХ МОЗ».                                       

За її словами поширенню сказу сприяє збільшення кількості безпритульних собак та котів, відсутність належної боротьби зі сказом серед диких тварин, а також різке зменшення обсягів робіт по знищенню гризунів суб’єктами господарювання, відсутність притулків для тварин. 

"З початку поточного року зареєстровано чотири осередки лабораторно підтвердженого сказу серед тварин-нападників на людей, — розповідає Марія Іванівна. — Вірус виділено у мазках з головного мозку двох домашніх котів у селі Топильна та місті Шпола, у кози у селі Журавка, однієї собаки у селі Лип’янка Лип'янської громади".

Наразі за медичною допомогою звернувся 81 потерпілий від нападу тваринами, з них 20 бродячими. Серед потерпілих 13 дітей до 14 років, найменшому – 2 роки.

За поясненнями завідувачки санепідемслужби, 50 випадків (62%) виникли через порушення правил поведінки з тваринами. Різке збільшення зареєстрували у третьому кварталі – з 21 випадку за шість місяців до 50 (у 2,4 рази). Станом на 9 жовтня зареєстровано три випадки укусів домашніми тваринами, 32 людини отрмали тяжкі травми.

Епідемічний прогноз в регіоні  залишається неблагополучним. Часто можна побачити у населених пунктах бродячих собак та бездомних котів, з якими бавляться діти, не розуміючи небезпеку, яку вони несуть. Людська жорстокість деяких мешканців громад, які бездумно викидають на вулиці тваринок може привести навіть до трагічних наслідків, адже не всі діти та й дорослі звертаються за медичною допомогою у разі нанесення такими тваринами невидимих та незначних пошкоджень шкіри.

Інкубаційний період становить від семи діб  до трьох місяців, але може тривати від одного до трьох років (від моменту нанесення пошкодження до появи характерних ознак хвороби -  черезмірна активність, гідрофобія (боязнь води), інколи – боязнь свіжого повітря та протягів).

Людина може інфікуватись збудником сказу від хворої на сказ тварини не тільки через укус, а й подряпину та, навіть, мікроскопічні пошкодження шкіри, потрапляння слини на слизові оболонки тіла, в тім числі ока. Вірус стрімко вражає центральну нервову систему та приводить до смерті.             

Розвитку інфекції у потерпілого  можна запобігти, якщо своєчасно провести вакцинацію.  Якщо людину вкусила, подряпала чи послинила тварина (дика, безпритульна чи домашня) слід негайно повідомити дільничного ветеринарного лікаря,  впродовж не менше 10 хвилин промити місце мильною водою, краї рани обробити антисептиком (горілкою, 5% розчином йоду, тощо), накласти на рану стерильну пов’язку  (можна використати прошпарену гарячим утюгом марлю чи шматок тканини) та негайно звернутись за медичною допомогою. 

Якщо травму нанесла відома тварина – своя домашня чи сусідська,  її слід утримувати під наглядом протягом 10 днів, ні в якому разі  не вбивати! Саме цей період вирішить питання застосування єдиного способу запобігання виникнення захворювання на смертельну недугу – проведення профілактичного антирабічного лікування, необхідність якого вирішує лише лікар травматолог.  Воно буде непотрібне, якщо тварина не захворіє та не загине.

До речі, завдяки такому принципу, курс антирабічних щеплень за схемою лікувально-профілактичної імунізації проти сказу  травматологами  КНП «Лікарня імені братів О.С. і М.С. Коломійченків» Шполянскої міської ради ОТГ в 2023 році було призначено та проведено лише 10-и  із 64-х потерпілих від нападів тварин, а в поточному році – 26-ти із 81-го. 

Пам’ятайте, що навіть потрапляння слини тварини, яка напала, на незначні пошкодження шкіри, слизові оболонки може бути показанням для початку профілактичного лікування. Якщо ж тварину вбивають або вона загине до закінчення 10-денного за нею нагляду, чи появі ознак хвороби у тварини, а також при укусах або ослиненні бродячими бездомними тваринами чи гризунами (за якими не можливий нагляд) – потерпілий підлягає обов’язковому профілактичному лікуванню.  

Дуже великим ризиком є відмова потерпілих від щеплень – це пряма загроза життю!

Мова про 40 уколів у живіт при лікуванні, які лякають потерпілих, не йдеться. Відповідно до графіку-інструкції: всього 5 щеплень – перший день звернення за направленням травматолога, 3-ій, 14-й та 28-й дні. Процедура проводиться в умовах стаціонарів лікарень, в яких зберігається антирабічна вакцина та антирабічний імуноглобулін. У нашому регіоні – це КНП «Лікарня імені братів О.С. і М.С. Коломійченків». 

Профілактичні щеплення від сказу раз на рік  рекомендуються  людям  за окремими професіями – зоотехнікам, ветеринарним спеціалістам, працівникам тваринницьких ферм, мисливцям, тощо.

Марія Михайленко вкорте нагадує, що сказ – це гостра вірусна смертельна, особливо небезпечна інфекція не тільки теплокровних тварин, а й людей. Джерелом збудника сказу є не лише хворі та інфіковані дикі (лисиці, вовки, дикі кабани, лосі, олені) та домашні тварини (коти, собаки, кози, корови, вівці, свині) а й мілкі гризуни (пацюки, миші, хом’яки, ондатри, тощо), кажани, їжаки, білки.   

Щоб захистити себе від небезпеки – уникайте контактів із потенційно небезпечними  тваринами, не торкайтеся диких чи безпритульних тварин, особливо тих, які не бояться до вас підходити. Виконуйте правила утримання домашніх тварин, не провокуйте їх на укуси, регулярно вакцинуйте своїх улюбленців. Пам’ятайте, що певне епідеміологічне значення в розповсюдженні вірусу сказу мають копитні травоїдні тварини, гризуни та птахи.

Коментарі