БУДЬТЕ ОБЕРЕЖНИМИ
Про таку загрозливу хворобу, як сказ тварин, час від часу фахівці Держпродспоживслужби повідомляють населення, надаючи роз’яснення та інструкції з профілактики.
Не слід нехтувати цією інформацією, оскільки іс нує реальна небезпека для життя людини.
За інформацією головного спеціаліста управління Д е рж п р одс п ож и вс лу ж б и в Шполянському районі Володимира МАРЧЕНКА, оприлюдненою на офіційній веб-сторінці Шполянської райдержадміністрації, на території Шполянського району епізоотична ситуація щодо сказу тварин залишається напруженою: впродовж 2016 року на території району зареєстровано 8 випадків захворювання тварин на сказ, а в 2017 році зареєстровано уже 2 випадки.
Повідомляється також, що ситуація була розглянута на позачергових засіданнях Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Шполянській райдержадміністрації, приймалися рішення та затверджувались комплексні план-заходи з ліквідації захворювання в неблагополучній та загрозливій зонах.
Сказ реєструвався серед котів, бродячих собак, єнотовидних собак, великої рогатої худоби, але основним джерелом інфекції залишається червона лисиця.
Важливе значення має процес синантропізації лисиць, тобто наближення місць їх мешкання до населених пунктів та контакти з безпритульними собаками і котами. У цих умовах відбувається наближення вірусу до людини, утворюється загрозлива епідемічна ситуація з цієї інфекції.
Тому одним із шляхів профілактики сказу є пероральна імунізація диких м’ясоїдних, що активно здійснюється в країнах Європейського Союзу і де випадки захворювання майже не реєструються. Проте з осені 2008 року пероральна імунізація диких м’ясоїдних тварин в Черкаській області і, зокрема, в нашому районі не проводиться у зв’язку з призупиненням державного фінансування цієї програми. Як наслідок, з 2008 року на території району було зареєстровано 28 випадків захворювань тварин на сказ.
Другим важливим чинником в процесі розповсюдження сказу є наявність в населених пунктах району значної кількості безпритульних домашніх тварин (собак та котів). Згідно з Європейською конвенцією, безпритульними тваринами вважаються такі, що не мають дому, або знаходяться за його межами і не перебувають під безпосереднім контролем чи наглядом власника.
Кожен має пам’ятати, що всі заходи з профілактики сказу будуть марними, якщо власники тварин не розумітимуть, що вони несуть відповідальність не лише за своє здоров’я чи свого улюбленця, але і за здоров’я оточуючих. При появі симптомів сказу у тварин (рясна слинотеча, утруднення ковтання, судоми, неадекватна поведінка тварини) негайно звертайтеся до найближчої ветеринарної лікарні. У жодному разі не займайтеся самолікуванням!
Якщо ваша тварина вкусила людину, потрібно повідомити потерпілому свою адресу і надати тварину для огляду і спостереженню в державну ветеринарну установу.
Щеплення проти сказу людей проводяться безкоштовно. У практиці застосовується вакцина, яка не дає ускладнень і виробляє високий рівень імунітету.
Власники тварин зобов’язані дотримуватись діючих правил утримання собак, котів і хижих тварин та доставляти їх в строки, встановлені органами державної влади, в установи ветеринарної медицини для клінічного огляду і профілактичного щеплення проти сказу.
Всі собаки, а в зонах постійного неблагополуччя за рішенням органів державної ветеринарної медицини і коти, підлягають обов’язковому щепленню проти сказу, як правило, впродовж квітня-вересня кожного року. Тварин, не щеплених проти сказу, вакцинують з профілактичною метою незалежно від пори року.
За невиконання зазначеної вимоги власники тварин несуть адміністративну відповідальність, передбачену ст. 107 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Мовою статистики
• Щороку сказ забирає у світі 55 тисяч людських життів і понад один мільйон тварин, понад 20 мільйонів людей вакцинуються проти сказу після перенесених укусів. Приблизно 40% з них — діти у віці до 15 років. За даними ВООЗ (Всесвітня організація охорони здоров’я) та МЕБ (Міжнародне епізоотичне бюро), сказ входить в першу п’ятірку небезпечних зооантропонозних захворювань (хвороб спільних для людей та тварин), що наносять найбільш соціально-економічні збитки. На сказ хворіють люди та всі теплокровні тварини.
• В Україні щорічно з приводу покусів тваринами до медичних закладів звертається 70- 90 тисяч осіб. Серед тих, яким призначаються щеплення, 12—15% потребує комбінованого курсу щеплень антирабічною вакциною з антирабічним імуноглобуліном, що дозволяє в переважній більшості випадків уникнути загибелі хворого.
• Щорічно в Україні здійснюється 5 млн щеплень тварин проти сказу. З метою обмеження поширення вірусу сказу на території України та захисту території Європейського Cоюзу від його поширення вздовж українсько-угорського кордону (з 2015 року) на території України створена буферна зона щодо сказу тварин (частина території Волинської, Львівської, Закарпатської областей). На території буферної зони проводиться переоральна вакцинація диких м’ясоїдних тварин (розкладання принад з вакциною). В 2016 році буферну зону зі сказу було збільшено за рахунок включення районів Рівненської та Івано-Франківської областей. Загальна проща буферної зони зі сказу вздовж кордону України та ЄС становить 48,6 тис. км2. Кошти на закупівлю та розповсюдження вакцини на території буферної зони компенсує ЄС.