Як повідомив отаман Козацького куреня Вільного козацтва Олег Голуб із сусіднього Козацького, вперше за сто років після так званого жовтневого перевороту 1917 року, на гостини в село завітали нащадки колишніх власників земель в селах Козацькому, Княжі, Топильній та Лозуватці.
— Після «червоного терору» вони змушені були втікати за кордон, а до цього княгиня Тетяна Георгіївна Куракіна і з сином Андрієм зазнала ще багато знущань та принижень від більшовиків, була навіть засуджена до показового розстрілу. Але вирок змінили на тюремне заслання та примусові роботи (є книга самої княгині з описом тих подій), — розповідає пан Олег. — За кордоном вона прожила свої довгі роки і до кінця своїх днів із любов’ю згадувала про Козацьке, де була вправною господинею — мала великий новий маєток на 45 кімнат, чудовий дендропарк із ставками та рідкісними деревами на площі 50 га, де із власної гідроелектростанції ще в 1895 році вироблялась електроенергія для освітлення маєтку, величезний спиртзавод та цегельний завод, млини та конезавод. До селян також ставилась добре, утримувала за свій кошт школу для діток, лікарню. Навіть госпіталь під час Першої світової утримувала у своїй економії і за свій кошт. Але все це не стало на її захист під час збільшовичення місцевих селян, які розділили панські землі та занедбали потихеньку і сам парк, розібравши на будматеріали більшість панських споруд, особливо після того, як у 1920 році маєток пограбував і спалив Григорій Котовський із своїми кримінальними спільниками…
І ось в травні 2018 року до нас завітали гості із далекого нам зарубіжжя — це графиня Флавія Zileri Даль Verme з донькою Доміцією та графиня Фабіола Zileri Даль Verme — нащадки баронесси Варвари Георгіївни Врангель (сестри Тетяни Куракіної). Вони родом з Італії. Разом з ними прибув прямий нащадок Куракіної — князь Жан Еврар Домінік, який народився у Швейцарії, а зараз мешкає в Лондоні. Закордонні гості були вражені теплотою зустрічі та жвавим спілкуванням, замовили службу в місцевій церкві та пом’янули своїх пращурів, відвідали кладовище, де лежать останки баронів Врангелів, пройшлися парком, де колись стояв палац-велет. На пам'ять подарували нам копії фотоальбому, що збереглись в їхніх архівах. Гості виявились хоч і з багатого роду, але, насамперед, прості і щирі, відкриті для спілкування.
Ганна ШВЕЦЬ
В'їзні ворота в маєток у Козацькому, який був знищений більшовиками