КОНКУРС «ЗАХИСТИМО УКРАЇНУ ВІД ЛИХА!» Вікторія ВОЛОШИН, учениця 5 класу Сигнаївського НВК. «ДНЗ-ЗОШ І—ІІІ ступенів»

НЕБЕЗПЕЧНА ПРИГОДА

Ранок був сонячним та привітним. Сонечко щиро посміхалось, а тра­вичка від того погляду все більше зеленіла. Співали пташки ніжні, чарівні пісні, весь сад заповнював аромат за­пашних барвистих квітів. На подвір'ї стояла Марійка, вона тримала кошик із різними ласощами у руках. Поряд стояв її вірний друг — пес Бровко, якого дівчина дуже любила. Вони че­кали на Марійчиних друзів, з якими до­мовились піти на пікнік.

Чекати Марійці довелось недовго: друзі незабаром прийшли і вони разом попрямували до лісу. Розпаливши багаття, діти по­чали грати в ігри, збирати квіти. Вдосталь повеселившись, всі зібрались йти додому, аж раптом Бровко почав гарчати, гавкати, ніби показував своє незадоволення. Він з докором дивився на дівчинку, яка не розуміючи, що тра­пилось з її чотирилапим другом, грим­нула на нього. Друзі пішли, а з ними і Марійка. А пес залишився сидіти біля вогнища, про яке діти зовсім забули. В очах собаки виднілися сум і журба.

Наступного ранку Марійку розбу­дила мама. Вона сповістила дівчинці про те, що в лісі була страшна пожежа: загинуло багато звірів, згоріли дерева. Почувши це, донька навіть не здогаду­валась, яка трагедія сталась насправді, вона лише поглянула на місце, де за­звичай відпочивав Бровко. І раптом Марійка згадала: пес залишився у лісі. Недовго думаючи, вона побігла туди.
Прибувши до лісу, дівчинка по­бачила залишки від згорілих дерев, перетлілу чорну траву. Марійка бачи­ла зруйновані гнізда птахів. Коли вона почула жалібне виття, в її серце ніби хтось кольнув гострою голкою — вона впізнала голос Бровка. Він сидів на обгорілій траві, з його очей краплями падали сльози. Біля нього лежала ма­ленька ластівочка. Її крила впали вис­нажено на землю, очі були заплющені. Дівчинка заплакала гіркими слізьми — їй здавалось, що пташка не дихала.

А пес все дивився на місце, де діти розводили багаття. Дівчинка враз зрозуміла, що відбулось. Марійка на­хилилась до пташки і тихенько прошепотіла: «Пробач! Пробач мені, люба пташко, я більше ніколи так не буду чинити». Сталось диво: пташка поти­хеньку почала відкривати свої оченята. Дівчина взяла пташечку на руки і поба­чила, то у неї зламане крило. Марійка забрала ластівку, вилікувала її і навесні відпустила на волю. Вона на все життя запам'ятала цей гіркий урок. І записала собі у зошит вислів: «Вогонь — і друг, і ворог». Тож потрібно пам'ятати, щоб не сталось такого лиха, обережно поводься з вогнем!

Вікторія ВОЛОШИН, учениця 5 класу Сигнаївського НВК. «ДНЗ-ЗОШ І—ІІІ ступенів».