Нинішнє літо запам’ятається лебединцям часом великого вибору. Минуло три роки після старту реформи децентралізації в державі, а село Лебедин, як і багато інших сіл району, досі перебуває на роздоріжжі. Якщо одна частина однодумців твердо переконана, що потрібно утворити ОТГ із центром у Лебедині, то інша наполягає на приєднанні до Шполянської ОТГ.
Хай там як, а за ці останні три роки, коли багато інших сіл та міст України утворили об’єднані громади та вже мають вагомі підстави для демонстрації переваг і вигод від здійсненого кроку, – у Лебедині нічого з місця не зрушило. Село живе за старим законом про місцеве самоврядування, а його бюджет втрачає десятки мільйонів на рік, за які можна було б уже і гори звернути. Керівництво Лебединського насіннєвого заводу і особисто голова Наглядової Ради ГК ЛНЗ Дмитро Кравченко виступили ініціаторами зустрічей з жителями села, де намагаються розтлумачити людям, які можливості втрачає село. Та що думають самі лебединці, «Шполяночка+» вирішила з’ясувати у короткому соцопитуванні.
Микола Волик, Заслужений лікар України:
— Якщо не приймемо рішення про приєднання, то ще два роки залишатимемося зі скудним сільським бюджетом, із зв’язаними руками. А скільки ж потрібно проблем вирішити! У лікарні, наприклад, негайно потрібно міняти електропроводку. Виготовлена Шполянською ЦРЛ проектно-кошторисна документація передбачає на ці цілі 700 тис. грн, а сільська рада спроможна виділити лише 100 тис. грн. А тут держава нам пропонує реальні можливості отримання додаткових коштів. Тому весь наш колектив лікарні, а це – 28 осіб, підтримує приєднання Лебедина до Шполянської ОТГ, результати діяльності якої за останній рік видно неозброєним оком. Втрачати час і шанс – нерозумно.
Олександр Сорокін, колишній начальник відділу кадрів Лебединського насіннєвого заводу:
— Раніше, коли я дізнавався про суть реформи, мене брали сумніви щодо бюджету об'єднаної територіальної громади – думав, що кошти на села розподілятиме на свій розсуд сесія місцевої ради. Проте, як виявилось, насправді це не так. Гроші розподіляються у розрахунку на одного жителя – це доводить практика Кримок і Скотаревого. Вважаю реформу децентралізації вірним шляхом до подолання регресивних явищ у державі, адже відтепер зароблені кошти переважно залишаються у місцевих бюджетах, а не йдуть у загальний державний казан, звідкіля на села мало перепадає і невідомо за яким механізмом і логікою їх там у верхах розподіляють. Перевагою є і те, що й своїми землями розпоряджатиметься відтепер громада, а не обласний Держкадастр, на рівні якого дуже важко добиватися вигідних громаді рішень, у тому числі – і виділення земельних ділянок учасникам АТО. Зрозумілим є і той факт, чому ГК «ЛНЗ» перереєструвала частину своїх підприємств у Шполянську ОТГ – бо податки, які надходять до сільського бюджету Лебединської сільської ради, ідуть переважно у державний бюджет, і лебединці з цього нічого не мають. А із ОТГ гроші залишаються на місці, тож хоча б у Шполі тепер є можливості ремонтувати дороги, по яким їздимо ми всі. Зрозуміти цей факт заважають амбіції декотрих народних обранців, котрі тримаються за крісло. Але ми повинні мислити, що саме вигідно селу і його жителям.
Олесь Демидов, головний інженер Лебединського насіннєвого заводу:
— Ігноруючи питання об’єднаних територіальних громад, ми лише втрачаємо час та значне збільшення сільського бюджету й нових можливостей поліпшення інфраструктури села. Я особисто поділяю ідею приєднання до Шполянської ОТГ, адже цей варіант може швидко дати нові фінансові можливості для розвитку Лебедина. Коли об’єднуються два бідних, то жоден багатшим не стане, тому якщо громада села хоче стати багатшою, то і об’єднуватись потрібно з багатшими, тобто з тими, хто має більший бюджет. У нашому випадку – це Шполянська ОТГ. До того ж, в окремій громаді потрібно створювати власні структурні підрозділи, комунальні підприємства, установи, забезпечувати їх кадрами. Із цим буде вкрай важко і це очевидно. А у Шполі все вже створено і належно функціонує, тому не доведеться витрачати кошти на створення нових структур, а відразу можна буде приступити до зміцнення матеріальної бази шкіл, ремонту доріг, створення дитячого садка та інших актуальних завдань.
Олег Каракоця, завуч Лебединського НВК №1:
— Не хочу, щоб Лебедин перетворювався на тихе болото, де нічого не робиться через брак ресурсів. А нагальних питань у нас вистачає: потрібно суттєво покращувати матеріальну базу шкіл, селу потрібен дитячий садок, лебединці мріють про сучасний європейський центр села з комфортними місцями для відпочинку. Потрібно обов’язково скористатися всіма можливостями, які надає сьогодні реформа децентралізації. Я проти того, щоб усе стояло на місці. Гірше від об’єднання вже точно не буде!
Галина Почекайло, колишня завідуюча дитячого садка:
— Пропрацювавши майже два десятиліття завідуючою дитсадком, якого, на превеликий жаль, нині в Лебедині вже немає, найбільше б хотілося, щоб його відкрили знову. Питання відновлення дитсадка в селі є актуальним, але реалізувати його тими можливостями, що зараз має сільський бюджет не реально. Досвід уже створених ОТГ показує, скільки зроблено за короткий час, в тому числі – у Шполі, де позитивні зміни є помітними. У Кримках група дошкільнят у НВК відтепер працює до вечора, а не до обіду, як досі у наших НВК, там створили танцювальний гурток. Сподіваюся, що такі потрібні послуги отримає і Лебедин після приєднання до Шполянської ОТГ.
Іван Келеман, священик:
— Треба сьогодні вирішувати, як жити далі. Якщо лебединці цього не зроблять нині, то прийде час, і за них хтось інший вирішить їхню долю. Ніхто, я впевнений, для села гіршого не бажає. На мою думку, було б добре, якби увесь район об’єднався в одну громаду, та це вже неможливо, тож потрібно приєднуватися таки до Шполи. Щоб, дійсно, зупинити гаяння часу і вже з 1 січня 2019 року розпочати жити у новому форматі, отримати у сім разів збільшений бюджет і розширені можливості для розвитку села, варто поспішити приєднатися до вже діючої Шполянської ОТГ.
Своє остаточне слово лебединці мають сказати під час загальних зборів села, які відбудуться найближчим часом.
До речі
9 серпня Центральна виборча комісія своїм рішення призупинила розгляд питання про призначення перших виборів в об’єднаних територіальних громадах, які прийняли рішення об’єднуватись. У своєму зверненні до Кабінету Міністрів України ЦВК просить розглянути можливість призначення перших і додаткових місцевих виборів до ОТГ без проведення місцевого референдуму. Хоча, за Законом «Про добровільне об’єднання територіальних громад», об’єднана територіальна громада вважається утвореною з дня набрання чинності рішеннями всіх рад, що прийняли рішення про добровільне об’єднання територіальних громад.
— Така позиція ЦВК, – зауважує заступник голови Черкаської облдержадміністрації Ярослав Березань, – не тільки гальмує втілення реформи, а й суперечить діяльності виборчої комісії у попередні роки. Оскільки, або раніше призначені вибори були призначені з перевищенням повноважень ЦВК, або ж нинішня їхня діяльність суперечить усім законним нормам. Постанова ЦВК по суті призупинила призначення перших виборів до об’єднаних територіальних громад, — наголошує посадовець. — Така позиція Центральної виборчої комісії зараз, на жаль, є деструктивною. Вся проведена об’єднавча робота людей на місцях просто може зійти нанівець. Звісно, не всюди було просто створювати ОТГ. Втім це вибір людей жити так, як вони бачать. Це – тривала кропітка робота. Рішенню про утворення ОТГ передували численні сходки, засідання, зустрічі. Тому якщо ЦВК не ухвалить рішення на користь тих, хто хоче змінювати своє життя, мати можливість самостійно вирішувати долю своїх територій, думаю, це буде поразкою всієї реформи.
— Нині Черкащина – серед лідерів за кількістю новостворених громад. До ЦВК вже подали 17 пакетів документів про призначення виборів в ОТГ на Черкащини, ще 5 – на розгляді в ОДА. Всі вони зараз чекають на призначення виборів і переходу на прямі міжбюджетні відносини з 1 січня 2019 року, зауважує директор Черкаського ЦРМС Сергій Слинько. – Щоправда, щоби призначити перші вибори у законні терміни, їх мають оголосити вже завтра. Якщо вибори не будуть проведені цьогоріч, то громади не зможуть перейти на прямі міжбюджетні відносини з державою й отримати належні їм кошти та повноваження з 2019 року.
Українські експерти вже називають демарш ЦВК тестом на зрілість як громадянського суспільства, так і влади та політикуму.