Жінка-політик, жінка-управлінець, жінка-підприємець. Уже давно ці словосполучення не викликають у пересічного читача дискомфорту та шоку. Більше того, відповідно до них вже інтенсивно входять у вжиток фемінітиви. Жінки давно впевнено долають висоти, а подекуди навіть перевершують досягнення, які ще донедавна належали виключно чоловікам. Є і на Шполянщині такі жінки, які турботливо та цілеспрямовано, лагідно та твердо виконують свої обов’язки на ниві управління. Старости села Сигнаївка Оксана Авер’янова і села Товмач Ліна Бобир та голова Матусівської ОТГ Леся Шаповал розповіли в експрес-інтерв’ю «Шполяночці+» про ставлення до них чоловіків, про сильні та слабкі сторони жінки-керівника та особливості власного сприйняття жінок на донедавна чоловічих посадах.
– Чи відчуваєте якесь «особливе» ставлення з боку депутатів-чоловіків, селян через те, що Ви – жінка?
Ліна БОБИР: З депутатами-чоловіками і селянами я знаходжу спільну мову. Не відчувається різниця на керівній посаді. Люди звертаються по допомогу та щодо вирішення своїх питань без огляду на стать. Відповідно й мені доводиться приймати компромісні рішення без огляду на те, що я жінка.
Оксана АВЕР’ЯНОВА: Поняття «особливого» ставлення досить розмите. Якщо ви говорите про некоректні вислови зі сторони чоловіків на мої думки та дії, то особисто такого не зустрічала. Будемо відвертими, в українському суспільстві все ще існують стереотипи, що жінка в політиці чи на керівній посаді буде інакше виконувати свої ролі. Однак важливо пам’ятати про толерантність та повагу один до одного.
Леся ШАПОВАЛ: Ні не відчувається. Повага як до жінки звичайно є, проте особливе ставлення не відчувається.
– Назвіть, які на Вашу думку, три сильні риси має жінка-управлінець? Чи є слабкі?
Ліна БОБИР: Найсильніші риси жінки управлінця – це щирість, витримка, самокритичність. А слабких рис не повинно бути в жінки-керівника. По суті немає часу на вияви слабкості.
Оксана АВЕР’ЯНОВА: Найперше – бути собою. У моєму випадку – не зраджувати принципам чесності, надійності, чуйності та відповідальності. З іншого виокремлю добре розвинений емоційний інтелект. Тобто розуміти емоції інших людей та керувати власними. Якщо проблемна ситуація набирає «агресивних» обертів, необхідно зберігати самоконтроль, упевненість та спокій. У такому стані, за допомогою правильних слів, вдається поступово знизити гнів співрозмовника, потім – знаходити рішення через нейтральний тон розмови. Неконтрольований гнів показує мені, що для односельців чи колег питання, із яким звернулися, надважливе. Тож неприпустимо відчувати зворотну злість, де навпаки потрібна розсудливість. Сильними рисами управлінця також є дисциплінованість у прийнятті рішень та виконанні обов’язків своїх та команди. Не все залежать від нас, але вміння пристосовуватися до обставин – теж важливе для керівника. Слабкі сторони мають усі. Головне – визнавати їх та працювати над ними.
Леся ШАПОВАЛ: Жінка-управлінець повинна мати мудрість, терпіння і моральну стійкість. А слабких рис на роботі не повинно бути. Звичайно, як жінка, вона має бути гнучкою, поблажливою. Але на такій роботі треба бути максимально зібраним і виявляти лише сильні сторони.
– Посада якось вплинула на Ваш побут? На все вистачає часу?
Ліна БОБИР: Мені вистачає часу поєднувати роботу з сім’єю та побутом. У мене є власне хобі. Я люблю вирощувати квіти, особливо троянди. Доглядати за ними. Це взимку є певна пауза в моєму квітникарстві, а ось йде весна, літо то це для мене буде як перезавантаження. Буду перемикатись та відпочивати на своєму квітнику за наявності часу.
Оксана АВЕР’ЯНОВА: Справді, часові межі робочого дня й загалом тижня керівника – розмиті. Виконання обов’язків старости села не припиняється після 18:00 чи у вихідні. Однак вважаю, що кожен, відданий своїй справі управлінець жертвує власним спокоєм та комфортом заради інших. Та це не означає, що від цього неприємно моїй родині. Зберігаю баланс, щоб бути і продуктивним керівником, і хорошою мамою, дружиною та донькою.
Леся ШАПОВАЛ: Звичайно вплинула. Десь можливо обділена сім’я моєю увагою. Але намагаюсь поєднувати і свою роботу і побут тому менше часу лишається на відпочинок, хобі.
– Коли Ви самі раніше голосували звертали увагу на вік та стать кандидата?
Ліна БОБИР: Ніколи не звертала ні на вік, ні на стать. Мені найважливіше, якими людськими якостями був наділений кандидат, наскільки в нього слова з ділом не розходяться, а стать і вік – то вже вторинне та несуттєве.
Оксана АВЕР’ЯНОВА: Не бачу жодного зв’язку між категорією ґендеру й віку та особистістю, яка має бажання вести політичну діяльність, має амбіції змінювати чи вдосконалювати систему.
Леся ШАПОВАЛ: Коли голосувала, на стать ніколи не звертала увагу. Якщо я переконана, що мої ідеї перегукуються з прагненнями кандидата, то стать ролі не грала. А на вік – так, звертаю увагу. Звісно, вік – це досвід, вміння, певні навички, напрацьовані роками, але я особисто вважаю, що ініціатива має бути за молодими.
– Чи буває таке, що люди звертаються з якимись проблемами, починаючи фразою «Зрозумійте мене як жінка»?
Ліна БОБИР: Звичайно, такі випадки постійно є. Люди апелюють до такого, оскільки вважають, що в певній ситуації жінка буде добрішою, лагіднішою до тих чи інших обставин. Тому такі прояви постійно. Але доводиться частенько не зважати на це та приймати компромісні рішення. Але вихід із конфліктної ситуації, на мою думку, жінці знайти набагато простіше. Я завжди йду на поступки людям.
Оксана АВЕР’ЯНОВА: У моєму випадку, коли люди звертаються по допомогу, то основним є саме вирішення проблеми. Такого формулювання у зверненні не отримувала.
Леся ШАПОВАЛ: Жінка є жінка. Вона має душевність, незалежно від посади. Жінка-мати, жінка-берегиня. Коли звучить ця фраза якось воно по-іншому сприймається. Інколи таким маніпулюють, проте наявність певного досвіду дозволяє зрозуміти, де є спроба тиску на емоції, а де реальна проблема, яка потребує втручання і жіночого погляду.
–Хотіли б бачити президентом України жінку?
Ліна БОБИР: Так, я вважаю, що жінці буде простіше керувати державою. Я впевнена, що жінка більш відповідально та максимально віддається роботі, яку б роль вона не виконувала.
Оксана АВЕР’ЯНОВА: Стать лідера країни не повинна мати прямий вплив на суспільний вибір. Це лише біологічна категорія, а не критерій професіоналізму. Тому виконувати функції та повноваження гаранта може будь-яка людина, незалежно від статі. Думаю, основа управлінської культури – те, що кожна людина цінна й має можливість розкрити свої таланти.
Леся ШАПОВАЛ: Питання цікаве. Якщо жінка має відповідний потенціал, то чому б і ні. Багато прикладів, коли державою керує саме жінка. Якщо вона вольова, мудра, має хист та інтуїцію то я думаю, що це була б гарний президент.
Спілкувався Сергій Зубатов