21 лютого село Скотареве сколихнула сумна звістка: перестало битися серце нашого учителя, колеги, доброго друга і шанованої людини — Дашка Олексія Володимировича.
За понад п’ять десятиріч роботи у скотарівській школі своєю відданістю улюбленій справі, любов’ю і повагою до дітей, умінням передати знання учням Олексій Володимирович залишив глибокий слід у наших душах.
Олексій Володимирович прийшов у школу в шістдесятих роках після навчання в Корсунь-Шевченківському педучилищі і по 2018 рік виховував та навчав сільських дітей. Він викладав трудове навчання і креслення, які мають велике життєве значення у дорослому житті чоловіків.
Крім суто своїх обов’язків з трудового виховання постійно проводив суспільно-корисну роботу поза школою. Був секретарем парторганізації, незмінним головою профспілки вчителів.
Свою роботу дуже любив. Прищеплював дітям любов до праці. Як нетерпляче чекали хлопці занять технічного гуртка, які часто закінчувалися пізнього вечора: гуртківці завершували роботу над цікавою моделлю чи виробом з дерева, які потім перемагали на районних і обласних виставках технічної творчості.
Незабутніми залишаться багаточисельні екскурсії до різних куточків країни, туристичні походи по рідному краю, веселі вечори біля багаття у пришкільних таборах. Олексій Володимирович завжди був у вирі подій, пропонував щось цікаве, пізнавальне, добре.
Найголовніше, чому вчив своїх вихованців – бути Людиною, любив прикрашати землю і цьому вчив своїх учнів. До класу заходив не тільки зі знаннями, а й зі світлом, яке випромінювала його душа.
А скільки він допомагав людям, особливо стареньким, немічним, вдовам!
Чуйного серця і умілих рук Олексія Володимировича вистачало на всіх і на все хороше. Знаючий, вмілий педагог у школі, люблячий, турботливий батько і дідусь удома, уважний, завжди готовий допомогти колега і односельчанин.
Олексій Володимирович був «банком ідей». Колеги завжди радилися з ним і отримували потрібні поради щодо домашнього будівництва, ведення домашнього господарства, городництва, садівництва і т.д. Ніколи ні з ким не конфліктував, а навпаки — допомагав залагоджувати конфлікти і знаходити правильні рішення.
Це була чесна, сумлінна людина, на яку можна було покластися. Чудовий батько трьох дітей, дідусь шістьох онуків, прадідусь.
Разом із дітьми, внуками та всією родиною розділяємо біль втрати, журбою і смутком наповнені наші серця.
Вічна пам’ять Олексію Володимировичу Дашку! Нехай йому земля буде пухом!
Сергій Кравченко, Андрій Запісецький, Петро Запісецький, Микола Гончар, Галина Пономаренко, Лідія Мілько, Любов Семчак, Надія Корольова, Галина Бердак.
Співчуття
Педагогічний та учнівський колективи, працівники Скотарівського навчально-виховного комплексу, а також учителі-пенсіонери сумують з приводу смерті учителя-пенсіонера Дашка Олексія Володимировича, який присвятив 53 роки свого життя вихованню та навчанню скотарівських дітей на посаді учителя трудового навчання і креслення.
Висловлюємо щирі співчуття дітям, онукам та всій великій родині у зв’язку з цією непоправною втратою.
Вічна пам'ять
Працівники відділу освіти Шполянської райдержадміністрації, районна організація Профспілки працівників освіти і науки України з глибокою скорботою висловлюють щирі співчуття бухгалтеру міської ради Шполянської ОТГ Ларисі Олексіївні Грицаєнко та директору Шполянського ЗДО №4 «Сонечко» Людмилі Олексіївні Голос з приводу гіркої втрати – смерті батька
Дашка Олексія Володимировича.
Невблаганна смерть на 78-му році життя стала непоправною втратою для всіх, хто знав Олексія Володимировича. Він прожив гідне життя, залишивши по собі плоди добрих справ, що завжди будуть сильнішими за смерть.
У наших думках та серцях він назавжди залишиться взірцем високого професіоналізму, відданості справі, наполегливості у досягненні поставленої мети.
Світла йому пам’ять та вічний спокій...