Офіційна веб-сторінка Шполянської райдержадміністрації інформує про те, що 26 березня 2015 року в залі засідань Шполянської районної ради районним керівництвом проведено семінар-нараду з міським та сільськими головами щодо обговорення Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» та проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Методики формування спроможних територіальних громад».
До цього засідання в райдержадміністрації попередньо вже було складено схему майбутнього розподілу територіальних громад, з якою ознайомили сільських голів. Під час моделювання об’єднання громад враховувалися наявні мережі доріг, соціальної інфраструктури, фінансові ресурси, інтереси місцевого населення та інші фактори. Наголошувалося на тому, що об’єднання громад має відбуватися добровільно та в інтересах місцевого населення, що дасть змогу надати високоякісні послуги у сфері освіти, медицини, соціального захисту та в інших життєво важливих сферах.
Отже, в районі актуальною темою для таких обговорень стала невідворотність майбутніх реформ, і жителів, насамперед, цікавить, наскільки враховуватиметься їх думка та інтереси, якщо це об’єднання, згідно з законодавством, має бути добровільним, і чи достатньо продуманими, з точки зору логістики та економічної доцільності, є намальовані у владних кабінетах схеми розподілу меж.
ВИБОРИ БЕЗ РЕФОРМИ ПРОВОДИТИ ЗОВСІМ НЕДОЦІЛЬНО
Питання адміністративно-територіальної реформи розкриває у своєму матеріалі Сергій Сидоренко на сайті «Українська правда». До речі, ця тема чомусь досить недостатньо висвітлюється у медіапросторі держави, що є доволі дивним, адже за півроку мають відбутися вибори до місцевих рад, які зовсім недоречно проводити за старої системи. Часу залишається зовсім обмаль для того, щоб провести масштабні зміни, не створивши при цьому негативного суспільно-соціального резонансу.
Як зазначає пан Сидоренко, після невдалої адмінреформи 2005 року, нинішня влада воліє вживати нові й менш зрозумілі терміни — «муніципальна консолідація» чи «співпраця та об’єднання громад». Хоча мета реформи та сама — укрупнення громад. Її результатом має бути зменшення кількості чиновницького апарату і зменшення кількості обраних посадовців — мерів, голів сільрад та місцевих депутатів. Іншого варіанта немає — на Україну і далі тиснуть європейські партнери, які вимагають змінити неефективну та негнучку модель місцевого самоуправління, успадковану ще від СРСР. А Рада Європи взагалі вважає адмінреформу однією з ключових складових реформування України, про що свідчить затверджений нещодавно план дій РЄ щодо України.
«Приблизно дві третини сільських громад відчувають, що вони не мають ресурсів для забезпечення діяльності. У них немає коштів ні на що», — визнає віце-прем’єр-міністр Геннадій Зубко, який вказує на шведський досвід: 20-тисячна територіальна громада з одним центром управління є ефективною. А якщо в громаді 500 людей, тисяча чи три тисячі, то вона не матиме коштів на якісні послуги.
Нині середня чисельність громади в Україні — трохи більше ніж 3 тис. мешканців, отже, для досягнення чисельності в 20 тис. необхідно об’єднати в середньому шість громад. У Швеції цей процес не був швидким — він забрав більше ніж 20 років. «Зробити це за короткий термін — дуже складно, надскладно. Але ми не маємо часу, нам потрібно проводити зміни терміново», — наголошує Зубко.
Для внесення змін до Конституції потрібно мінімум два голосування на різних сесіях ВР, між ними — рішення КС. (А ще бажано провести експертизу Венеціанської комісії перед першим голосуванням). Отже, навіть якби проект змін до Конституції був готовий вже сьогодні, ухвалити його в другому читанні буде можливо не раніше ніж у вересні. Але ж у вересні вже має розпочатися кампанія до місцевих виборів! Який, скажіть, місцевий голова спокійно сприйме свою «ліквідацію», і яка громада захоче стати периферією сусіднього, більш чисельного села? Без ексцесів і добровільно-примусового сценарію не обійдеться.
То що ж є більш вірогідним: перенесення місцевих виборів до завершення конституційної реформи чи вибори таки пройдуть за старими правилами і в межах старих громад, а реформа розтягуватиметься в часі на невизначений термін? Не віриться зовсім, що ми зможемо провести об’єднання громад до жовтня нинішнього року.
АЛЬТЕРНАТИВНИЙ ВАРІАНТ — «НАПІВРЕФОРМА»
Йдеться про об’єднання до виборів лише частини громад. А інші матимуть за приклад «реформовані громади». Уряд сподівається, що такі приклади будуть позитивними і заохотять діяти інших. «Ми маємо по максимуму провести цей процес зараз, заохотити сільських та селищних голів до добровільного об’єднання до початку виборчої кампанії. А ті, хто об’єднається після — чекатимуть до наступних виборів. І будуть вимушені жити в межах тих бюджетів, які їм надаються нині», — пояснює Геннадій Зубко.
Закон про добровільне об’єднання вже ухвалений та підписаний Президентом. За задумом віце-прем’єра, це дозволить створити тиск на ті громади, які не поспішатимуть об’єднуватися.
«Тим громадам, які вирішили об’єднатися і захистили в облраді свій перспективний план, ми даємо в управління землю із державного земельного кадастру. Крім того, для тих, хто склав перспективні плани, ми відкриваємо можливість використання державного фонду регіонального розвитку. Тож люди ставитимуть сільському голові запитання — чому у сусідній громаді все значно краще?» — розповів він.
Отже, завдання поставлено. Скорочені місцеві бюджети (без доходу від ПДФО) вже змушують невідкладно сідати і мислити, як добровільно знайти свою подальшу щасливу долю.
Наталія ДАВИДЕНКО