Про що дізналися депутати районної ради в країнах Євросоюзу

ЄВРОПА НА ВЛАСНІ ОЧІ

Напередодні новорічно-різдвяних свят делегація від Шполянщини у складі голови районної ради Олександра КУЗУБА та депутатів Павла МАЛЬЧИКА, Сергія БОВСУНА, Василя ВАРЕНИКА та Бориса ФОМЕНКА взяла участь у спільному проекті інституту політичної освіти та інституту Роберта Шумана (Угорщина) «Європа на власні очі». Делегати здійснили інформаційну поїздку до країн ЄС (Угорщина, Австрія, Словаччина) з метою ознайомлення з практич-ними досягненнями у сфері місцевого самоврядування, побудови громадянського суспільства, інноваційного розвитку.

Місією проекту є сприяння європейській інтеграції України, посилення впливу громадянського суспільства на відносини між Україною і ЄС, інтеграція громадянського суспільства України до загальноєвропейського простору, усунення бар’єрів для контактів між людьми, між Україною і ЄС, підвищення суспільного запиту на європеїзацію України.

«Шполяночка+» поцікавилася у голови Шполянської районної ради Олександра Кузуба, наскільки корисною стала поїздка в контексті ознайомлення з кращим досвідом країн, чию модель самоврядування Україна нині бере за основу під час впровадження реформ.

— Олександре Миколайовичу, розкажіть про свої враження від побаченого в Європі.
— Впродовж візиту ми відвідали парламенти трьох країн — Угорщини, Австрії та Словаччини, а також місцеві органи влади, зустрічалися із лідерами провідних громадських організацій, в тому числі — з представниками української діаспори, які, приміром, у Будапешті представлені як національна меншина в парламенті. До речі, наші земляки дуже переймаються долею України, займають принципову позицію щодо рідної мови, щиро бажають успіху нашій країні в процесі втілення змін. З одним українським делегатом голова української діаспори відмовилася спілкуватися російською і пояснила: у мові закладено генетичний код нації, тому саме мова здатна її врятувати і зміцнити, успішно завершити процес будівництва державності. Нам випала можливість поспілкуватися і з представниками влади, муніципалітету, депутатами від різних політичних сил. У Словаччині навіть один з парламентарів спілкувався з нами українською, що свідчить про освіченість європейців.

Що відразу вирізняє досвід європейців у функціонуванні місце-вого самоврядування — це механізм взаємодії з громадськістю, який передусім побудований на служінні інтересів кожної людини.

Належне ставлення влади до людей — ось що потрібно нам міняти! І взагалі там не відчувається бар’єру влада-народ, бо службовці усвідомлюють свою місію створювати людям комфорт у всіх сферах життя. Людиноцентризм, на мою думку, є основною запорукою успіху тамтешньої влади. Також по-розумному і логічно здійснюють господарювання на місцях — кошти на вітер не витрачають, притримуються оптимізації, хоч і є самодостатніми. А ще — висока культура і поведінки, і спілкування, естетика у побуті. Вражає, насамперед, тотальна чистота. У людей навіть у думках відсутня можливість десь викинути в громадських місцях сміття. Люди платять за послуги комунальних служб, які чітко виконують свою роботу.

Отже, у європейських міст є достатні фінансові можливості зміцнювати свої міста, підсилювати економіку, будувати житло, в тому числі соціальне. Вони можуть собі це дозволити, бо мають не тільки потрібні кошти, а й ефективні кадри. Ми повинні усвідомлювати ці умови при бажанні наблизити рівень життя на своїх територіях до європейських стандартів.

— Що із пізнаного в місцевому самоврядуванні країн ЄС можна хоч сьогодні нам перейняти?
— Нам розповідали про те, як міським радам успішно вдається залучати інвестиції на територію громади. Намагаючись створити привабливі промислові парки, в першу чергу означені місця потенційних підприємств забезпечують комунікаціями. Україна перебуває на правильному шляху, втілюючи децентралізацію, оскільки неозброєним оком у європейських провінціях помітні її абсолютні переваги. Там також, як в нас, до речі, бюджет передбачає впровадження енергозберігаючих технологій в соціальних закладах. Що цікаво: на розвиток міста у бюджеті кошти не передбачають, вони розробляють проекти, які фінансує ЄС. Приблизно до такої моделі рухаємося і ми, створюючи об’єднані територіальні громади. У нас переважно про це тільки говорять, а там уже благополучно діє.

А чи говорили про корупцію?
— Поїздка дійсно навела на деякі роздуми з цього приводу. Корупція в Україні і країнах ЄС — непорівнянні речі, бо, звісно, там вона не сягає таких масштабів, як у нас. Це явище, на мій погляд, повністю важко викоренити, але можна звести до мінімуму. У Європі цей мінімум може мати місце лише на рівні вищих органів влади, і це ще називають лобізмом. Як кажуть лікарі, профілактика зажди обійдеться дешевше, аніж лікування, тож європейці націлені створювати такі умови, які ускладнюють прояв корупції. Що потрібно для цього? Ефективні державні установи та активна громада. Громадський контроль не дозволяє розвиватися корупції у країнах ЄС.

Особисто я плекаю віру у те, що складний час утілення реформ в Україні завершиться благополучно і українці, позбаляючись всіх негативних менталітетних вад, побудують громадянське суспільство і стануть сильною державою.

Інтерв'ю Наталії ДАВИДЕНКО

Інформативно про Євросоюз від інституту політичної освіти

Угорщина

Населення складає 9,877 млн осіб (на 1 січня 2014 року). У країні налічується 22 міста обласного значення, а 80% міст мають менше, ніж три тисячі мешканців. ВВП (номінальний у 2011 році) на душу населення $14 тис. (47 місце), середній ВВП на душу населення у Європейському Союз $32 тис. (в Україні $2—3 тис. за різними рейтингами). Прожитковий мінімум у 2016 р. 350 євро, у 2017 році буде 420 євро.

Рівень інфляції — 0 %, банки шукають клієнтів для оформлення кредитів під 1—2% для малого бізнесу та 3—5% для середнього та великого.

Реформа місцевого самоврядування в Угорщині була радикальною та швидкою. Наразі, це єдина держава у Центральній та Східній Європі з цілком завершеною системою місцевого самоврядування, яка вже функціонує. В Угорщині реформовано як нижчі, так і вищі рівні місцевого управління, завершено передання функцій та майна і запроваджено всебічну й постійну структуру фінансових відносин між центральним та місцевим рівнями, що включає місцеве оподаткування, розподіл надходжень та надання субсидій.

Місто Будапешт. Об’єднане місто з 1873 року — були об’єднані міста: Пешт (Pest ) на східному боці річки Дунай, Буда (Buda) і Обуда (Obuda, обидва — на західному боці річки). Площа міста — 525,16 км². Місто складається з двадцяти трьох районів. Населення міста 1,7 мільйона, а разом з агломерацією в яку входять прилеглі 48 міст — 3 мільйони мешканців. ВВП Будапешта складає 35% від ВВП країни.

Бюджет міста — 1 млрд. євро, який складається на 90% з податку на промислову діяльність (2% від доходу) та туристичного податку.

Місто має стратегію розвитку до 2030 року, яка передбачає впровадження біля 50 проектів, частина з яких фінансується з фондів ЄС (біля 10 мільярдів євро за 7 років), деякі проекти, такі, наприклад, як реконструкція метро на 10% фінансуються з фондів ЄС — на 90% за рахунок кредитування.

Місто Мішкольц. Розташовано на північному сході Угорщини. Відстань до Будапешта 170 кілометрів. Населення міста — 180 тис. осіб (у 2013 році — 163 тис. осіб). Площа міста — 236 км². Агломерація Мішкольц (з прилеглими містечками) об’єднує 360 тис. мешканців. Склад міської ради: 28 депутатів + мер. Річний бюджет міста: 150 млн євро власних доходів + підтримка Євросоюзу (170 млн євро на цикл 7 років) — 25—30 млн євро на рік (15—20% від суми бюджету), що становить 1 тис. євро на 1 мешканця на рік. Кошти від підтримки Євросоюзу у місті були спрямовані в основному на проекти модернізації транспорту та інфраструктури.

Станом на кінець 2016 року на території міста розташовано 2 індустріальних парки, у яких працюють три великих сучасних заводи. Зокрема, індустріальний парк «Мехатроніка» площею близько 224 га створений в серпні 2007 року, бюджет проекту — 1,5 млрд форинтів (5 млн євро — Європейський союз фінансував 50%). Найбільше підприємство нової галузі «мехатроніка» — фірма «Bosch», якою створено шість тисяч робочих місць по Угорщині.

У місті діє три логістичних кластери: кластер запчастини для автомобілів (союз автовиробників — 75 учасників), кластер ІТ-технологій (45 учасників) і кластер космічних технологій.