Пливли, пливли, а біля берега втопились. Саме так можна охарактеризувати законодавчі ініціативи нинішнього парламенту, що стосуються змін у бюджетному кодексі і зачіпають процес децентралізації та його незалежність від центральних органів влади - як управлінську, так і фінансову. З 2015 року з усіх доступних інструментів, мало не з прасок та чайників, у вуха пересічного українця вливався термін «децентралізація». Позитивні зрушення, пов’язані з нею, подавались як єдино правильне рішення задля процвітання України, відродження села та перспектив заможного майбутнього. І як не дивно, в переважній більшості децентралізація сказала своє вагоме слово. Кошти залишаються в громадах, направляються на вирішення найболючіших житлово-комунальних питань, фінансування бюджетної сфери, ремонти, закупівлю необхідного обладнання і багато-багато іншого. Звісно, що не одразу та «прямо зараз», але процес триває, і головне - в позитивному напрямку. І тут як грім серед ясного неба – Уряд вирішив, що вистачить вже годувати провінцію, пора знову владу і гроші повернути в руки «міцного» центру. Фахівці з питань децентралізації та голови громад впевнені: ініціатіви влади щодо ліквідації бюджету розвитку громад та надання повноважень райрадам зупиняти дію рішень рад на місцях - це по суті встановлення диктатури і узурпація влади. Що хоче влада та чому голови громад проти, розбиралась «Шполяночка+».
Ще у вересні прем’єр-міністр України Сергій Шмигаль подав на розгляд парламенту законопроєкт №6062 «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України». Може, цей папірчик і пройшов би мимо, ну мало хіба змін вносять до різних кодексів, але є одне велике «але». По суті, окремими статтями цього законопроєкту гроші відбираються у територіальних громад і лягають в центральну казну, тішачи уряд дзеленькотом монет та шурхотом папірців.
У пояснювальній записці дуже завуальовано і образно законотворці «впарюють», що це покращення і користь для бюджету країни та для пересічного громадянина. Але ж ми всі прекрасно розуміємо і знаємо, чим завжди вимощена дорога відомо куди і як реформи нинішньої влади вилазять Україні і її жителям боком.
По суті проєктом закону №6062 передбачається перенесення джерел фінансування доходів бюджету розвитку в загальний фонд. Таким чином, доходи розвитку будуть спрямовані на поточні витрати, наприклад, на заробітну плату.
Також законопроєкт дозволяє забирати у місцевих бюджетів невикористані залишки освітньої державної субвенції, що заборонить місцевим органам самоврядування накопичувати ці гроші.
Також пропонований урядом законопроєкт передбачав значне посилення контрольних функції Міністерства фінансів і місцевих державних адміністрацій. Їм хотіли дозволити через суд зупиняти рішення місцевих рад про бюджет, навіть до закінчення судового розгляду справи.
Крім того, законопроєкт пропонував 70% надходжень від викупу земельних ділянок комунальної власності зараховувати до держбюджету. Такі ініціативи є неприпустимими, адже місцеві бюджети втратять частину від цих доходів.
У Асоціації міст України обурені такими ініціативами, оскільки на їхню думку – це загроза місцевому самоврядуванню.
– Такі зміни – пряме втручання держави у самостійність місцевого самоврядування. Це може призвести до блокування роботи виконавчих органів місцевої ради, в свою чергу жителі громад не зможуть отримати гарантовані державою послуги, – стверджують в АМУ.
На Шполянщині теж не вбачають жодної логіки в діях влади. Та і потенційна користь для держави знаходиться під великим сумнівом
– Бюджет розвитку – складова спеціального фонду місцевого бюджету. Шполянська міська територіальна громада здійснює з нього, зокрема, видатки на соціально-економічний розвиток, будівництво, капітальний ремонт, реконструкцію об’єктів ЖКГ та соціально-культурної сфери, – зауважує міський голова Шполянської ОТГ Сергій Кравченко. – За рахунок економії бюджетних коштів після оптимізації громада спрямовує залишки освітньої субвенції на реконструкцію шкіл, покращує оснащення класів тощо.
Заступник міського голови Шполянської громади з питань діяльності виконавчих органів ради Дмитро Коваль каже, що прийняття такого законопроєкту нанесе непоправну шкоду. За його словами, таким чином фактично руйнується сама ідея реформи децентралізації, згідно з якою гроші громад залишаються у них. Таким чином громада втрачає надходження до свого бюджету. Також не виключається пряме втручання уряду в бюджетотворення. Говорячи прямо, громада не зможе повноправно розпоряджатися грошима, які сама ж заробила.
Грубо кажучи, Уряд хоче забрати в громад бюджети розвитку з 2023-го року. А це кошти на ремонти доріг та об’єктів інфраструктури, освітня субвенція. Тобто це гроші, які громади вкладали у свій розвиток. Також планується можливість зупиняти рішення органів місцевого самоврядування щодо місцевого бюджету, що саме по собі є нонсенсом. Тобто, якщо хтось у суді оскаржує рішення щодо бюджету громади, то уряд матиме право безпосередньо впливати на таке рішення. Також критичною є пропозиція забирати в громади фактично 70% доходів від продажу земель комунальної власності. За нашими попередніми підрахунками, можливі втрати вже оцінюються у 1,6 мільйона гривень. Далі ця сума може зростати, – розповідає Дмитро Павлович.
Підтримують у своєму баченні колег зі Шполи і голова Лип’янської територіальної громади Сергій Іщенко та голова Матусівської громади Леся Шаповал.
– Я великий супротивник, аби до нас влазили і нами керували. Нам і так вистачає тих, хто бажає втручатись в життя та фінансову і соціальну політику громад. А тепер у нас хочуть забрати ще й самоуправління. Знову районні ради нам даватимуть вказівки і впливатимуть на формування бюджету. Для чого тоді ми створювали ці громади, питається? – обурюється голова Лип’янської ОТГ.
Матусяни взагалі направили до народного депутата України Андрія Стріхарського звернення, аби той відстояв інтереси виборців свого округу. У громаді наголошують, що вилучення залишків освітньої субвенції не сприятиме оптимізації мережі закладів освіти. А надання міністерству фінансів та місцевим держадміністраціям права ініціювати зупинку рішення про місцевий бюджет – це пряме втручання держави в самостійність місцевого самоврядування. Це може призвести до зупинки рішення про місцевий бюджет, незалежно від волі громади, а також до блокування роботи виконавчих органів. Таким чином жителі громад не зможуть отримати гарантовані державою послуги.
Також у своєму зверненні матусяни наголошують, що якщо Кабінет Міністрів визначить порядок погашення середньострокових позик органами місцевого самоврядування, то це призведе до втрат у бюджеті Матусівської територіальної громади та погіршить її фінансову основу. Вони вважають неприпустимим зарахування до держаного бюджету 70% надходжень від викупу земельних ділянок комунальної власності. Запровадження такої зміни призведе до суттєвої втрати бюджетом значної частини доходу.
– На мою думку, цей закон негативно вплине на розвиток громади. Бюджет розвитку буде нульовий. Залишки освітньої субвенції заберуть. Це ніяким чином не спонукатиме до розвитку шкіл. Про яку децентралізацію може йти мова, якщо знову починається контроль і розпорядником коштів знову виступатиме районна рада? По суті, цей законопроєкт є пам’ятником на могилі децентралізації. Сільрада проголосувала одноголосно за звернення до нашого депутата. Сподіваємось, він дослухається до нас, – зазначила в коментарі «Шполяночці+» Леся Шаповал.
Що ж, законопроєкт знаходиться на доопрацюванні. Експерти, фахівці, чиновники місцевого самоврядування хрестовим походом намагаються достукатись до владних дверей Кабміну на Грушевського, плекаючи примарну надію, що до них дослухаються, а ми можемо лише сподіватись на залишки здорового глузду законотворців.
Підготував Сергій Зубатов