Живе у селі Василькові нелюд. Так називаю його свідомо, тому що втратив він свої людські риси й не гідний звання людини через свої потворні, жахливі вчинки, дії. Йдеться про надзвичайно жорстоку людину, схильну до насильства, грубу, жорстоку, підлу, морально ницу.
Хто хоче пересвідчитись, нехай завітає до Василькова на вулицю Пролетарську, де у нього у дворі — одні руїни. Хто їде-йде повз цю садибу, жахається. Добротні колись повітка та житлова будівля розібрані, повалені, розпродані і пропиті. Продано і пропито все — аж до каструлі і сковороди. Добирається він і до хати. Батьки недосипали, недоїдали, будували хату. Скільки мати відробляла по толоках, ходила на стелі, заробляла на цю хату... Він же і цеглинки не поклав, а хоче тепер залишити матір на вулиці.
Кількарічне знущання, насильство над своєю рідною матір’ю продовжується. Вона вимушена переховуватися від нього в добрих людей. Бив її до такого стану, що її відливали водою. Зараз її речі повикидав, змушує йти до сільради виписуватися з будинку.
Чи існують методи впливу на таких виродків у нашій країні? Чи будемо так і надалі спостерігати за моральними злочинами цієї деградованої особи? Хотілось би, щоб працівники правоохоронних органів звернули увагу на це васильківське явище і зробили відповідні юридичні висновки.
Людмила Н. с.Васильків.