Немає порожніх лікарняних ліжок
Гроші за пацієнтом — основна ідея медичної реформи.
Що це означає?
Якщо зараз держава видає гроші за принципом "є лікарня, тримайте гроші", то в майбутньому гроші виділятимуться на пацієнта.
Тобто, якщо до лікаря ніхто не ходить, то і заробляти він нічого не буде. Але якщо до лікаря прийде пацієнт, то держава видасть за пацієнта в середньому 210 гривень на рік. Лікарю (або його лікарні) необхідно знайти як мінімум 2 тисячі пацієнтів, щоб отримувати по 420 тисяч гривень на рік. Завантаження лікарів роботою також обов'язковий аспект реформи. Лікарі, які не практикують свої навички, втрачають кваліфікацію і небезпечно підпускати таких фахівців до пацієнтів.
Це також означає, що пацієнт сам у праві вибирати собі сімейного лікаря. І обраний лікар не має права відмовити. Лікаря можна вибрати як з державних клінік, так і з приватних. Весь цей процес контролюватиме окремий орган — Національна служба здоров'я України (НСЗУ).
Зрозуміло, що літню людину потрібно лікувати частіше, ніж молодого студента. Тому тариф (210 гривень) залежатиме від віку. За літнього пацієнта лікар отримає трохи більше. Скільки — поки невідомо. Зараз виділяється 80 мільярдів гривень на рік на утримання мережі лікарень. Команда міністра охорони здоров'я України Уляни Супрун пропонує виділяти ці гроші на лікування пацієнта, у міру використання медичних послуг.
Таким чином хочуть припинити фінансування "порожніх лікарняних ліжок" і лікарень, куди ніхто не ходить. Також це дасть свободу лікарям, які можуть відкрити власний ФОП і вести свою практику.
Що буде безкоштовним
Медицина не буде повністю безкоштовною, проте це не означає, що вам не допоможуть в екстреній ситуації. Реформа ділить медичні послуги на три види: повністю безкоштовні, частково оплачувані державою (співоплати) і платні.
Послуги, які повністю оплачуються державою, називаються державним гарантованим пакетом. У нього планують занести 80% найпоширеніших звернень до лікаря: порятунок чи невідкладна допомога, первинна медична допомога, паліативна допомога. Під первинною медициною зазвичай мають на увазі: профілактику, діагностику, лікування, реабілітацію, спостереження протягом вагітності. Паліативна допомога — спрямована на догляд і зниження болю при важких і смертельних захворюваннях. Для ветеранів зони АТО додатково покриваються лікування бойових поранень. Доплачувати за базовий пакет нічого не треба, ви вже платите податки. З цих податків будуть виділятися гроші на оплату сімейних лікарів.
Такий пакет буде доповнюватися і коректуватися щорічно НСЗУ і затверджуватися Кабінетом міністрів. Гроші на цей пакет будуть брати окремою статтею витрат.
Другий вид послуг— співоплати, коли частину оплачує держава, іншу частину — пацієнт. Мета соплатежей "держава-громадянин"— розподіл відповідальності за здоров'я пацієнта. Це можуть бути щомісячні виплати — страховка, а може бути оплата за тарифом. Ціна на подібні послуги буде також контролюватися державою. Для ветеранів АТО також робиться виняток, і вони не беруть участі в співоплати — весь список додаткових послуг оплачується державою довічно.
Платні — ті медичні послуги, які буде оплачувати пацієнт. У цей список буде входити естетична медицина.
Як це працюватиме
Наприклад, пологи частково входять і в гарантований пакет, і в сооплатний список. Це не означає, що пацієнта при надії кинуть народжувати самостійно. Держава оплатить спостереження при вагітності, роботу чергової бригади, яка прийматиме пологи, стандартну палату, необхідні ліки і якщо є показання — кесарів розтин.
Але якщо пацієнт захоче іншого лікаря, кращу палату і зробити кесарів без медичних показань — тут держава оплачує тільки частину витрат.
Є базовий пакет, в який за встановлену плату можна додати додаткові послуги. Ціна додаткових послуг в державних лікарнях фіксуватиметься НСЗУ, приватні практики будуть самостійно регулювати свої ціни. Отримані гроші підуть відразу цьому медичному закладу.
Лікарі лікуватимуть по -новому
Згідно зі звітом Всесвітньої організації охорони здоров'я за 2015 рік, тривалість життя українців одна з найнижчих в Європі. Україна займає 104 місце серед 183 країн. Такі низькі показники збираються змінити за допомогою підвищення якості лікування та введення профілактики захворювань. В українській медицині застосують міжнародну практику - європейські протоколи лікування. Вони будуть регулювати методи лікування і ліки, які виписує лікар.
Наприклад, неускладнена негоспітальна пневмонія. Щойно ставиться такий діагноз, пацієнта кладуть у стаціонар до 12 днів. Там йому прописують безліч ліків зі складновимовною назвою: респіраторні і дезінтоксикаційні ліки, цефалоспорин, фторхінолон, інгаляції з декасаном.
Такого барвистого розмаїття не витримує печінка, і лікар змушений виписувати ліки для її підтримки. А також додатково антигістамінні, протигрибкові, вітаміни і пробіотики, щоб якось не померти після такого лікування. Деякі лікарі досі рекомендують робити банки і гірчичники. На все це за середніми підрахунками витрачається близько 4 тисяч гривень і 12 днів життя пацієнта.
Тоді як Всесвітня організації охорони здоров'я давно протестувала і схвалила лікувати подібну недугу амоксицилином і ібупрофеном (якщо є температура) амбулаторно. Тобто, лікар або приходить додому до пацієнта, або пацієнт сам приходить на прийом до лікаря. Собівартість цих ліків не більше 160 гривень, а на лікування витрачається 7 днів.
Чому лікарі продовжують виписувати таку кількість дорогих ліків, якщо є дешевші і простіші аналоги? У презентації до реформи це пояснюється існуванням "фармацевтичної мафії". Фармацевтичні компанії іноді працюють спільно з лікарями і клініками, доплачуючи медикам за рекомендацію свого препарату. До речі, список допустимих ліків також буде затверджуватися НСЗУ. За допущені ліки не треба буде платити — ви отримаєте їх безкоштовно за рецептом. Але якщо пацієнт на свій страх і ризик захоче приймати таблетки не зі списку, то такі медикаменти він оплачуватиме самостійно.
Профілактика
У реформі також йдеться про профілактику. Наприклад, на цей момент числиться близько 12 мільйонів пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями. 40 тисяч інфарктів, 100 тисяч інсультів і 400 тисяч смертей від проблем з серцем в рік. Для того хто знає, що таке стентування (медичне розширення судин), не секрет, що подібна процедура коштує близько 50 тисяч гривень. Замість крайніх заходів, план медреформи — розробити систему профілактики.
Для цього можна буде звернутися за консультацією до сімейного лікаря, який пояснить як попередити появу хвороби.
Чи приймуть реформу
Верховна Рада у червні ухвалила в першому читанні законопроект №6327. Цей закон змінить державну систему фінансування медичних послуг. Закон прийняли лише з другої спроби, і то з натяжкою. З необхідних для прийняття 226 голосів, проголосувало 227 депутатів.
Але крім законопроекту №6327, медична реформа має на увазі ще законопроект, який буде вносити правки в Український бюджет. Без правок в бюджеті неможлива реалізація медичної реформи, оскільки на неї просто неможливо буде виділити гроші. Але за нього віддало голоси 163 депутати — таку кількість проголосувати не впозволіло прийняти закон в першому читанні.
Міністр охорони здоров'я України Уляна Супрун назвала це боротьбою двох систем: радянської та європейської. На думку Супрун, деякі чиновники сподіваються зберегти стару систему охорони "хабарів". Міністр також підкреслила, що якщо реформа не буде прийнята зараз, то повернутися до неї можна буде тільки в 2019 році, після парламентських виборів.