24 серпня 1991 року Верховна Рада
Української РСР проголосила Україну незалежною, демократичною державою і винесла
«Акт проголошення незалежності України»
на підтвердження всеукраїнським референдумом
1 грудня 1991 року. З того часу
день 24 серпня
є державним святом та вихідним днем для усіх українців.
«Шполяночка+» вирішила почути думки шполян,
що означає
для них цей день, звернувшись
з таким запитанням: «Чим є для Вас День Незалежності: святом чи звичайним вихідним?»
та поцікавилась, щоб хотіли вони побажати Україні в її День народження.
Сергій СТРУК,
секретар районної організації
ВО «Черкащани»:
— Це найзнаменніше свято в нашій історії — новітній початок її від-ліку. Попри всі негаразди, Україна як держава відбулася. Безумовно, є ще багато перешкод, які нам доведеться подолати, щоб стати могутньою державою зі світовим авторитетом. Цей святковий день ми разом з однопартійцями почнемо з молитви за Україну, за її людей, за воїнів, які сьогодні відстоюють нашу незалежність.
Кожному українцеві хочеться побажати відчувати в душі патріотизм, берегти свою землю. Це і є шлях до омріяної процвітаючої України.
Ольга ТЕЛИЧКО, фахівець із соціальної роботи:
— Для мене 24 серпня — це подвійне свято! Проголошення незалежності України я зустріла у пологовому будинку, адже 24 серпня 1991 року у мене народився син Вадим. Моя дитина і держава Україна — ровесники! З того часу у мене розпочалося нове життя — я стала матір’ю, а моя країна разом з моєю дитиною немов заново ставала на ноги. Негараздів Україна пережила за ці роки багато, але ми, її громадяни, не полишаємо надій на краще. Живемо на своїй землі, про яку самі і дбаємо. Звикли працювати і отримувати результат — ніхто ж за нас нічого не зробить, поки ми самі не прикладемо рук до спільного блага. Якби ми не були оптимістами і не мали працелюбності, яка передалася нам від наших предків-українців, то не було б скільки зроблено в нашому селі: і школа, і дитсадок, і інші заклади підтримуються у належному стані, бо нам не байдуже, якою буде наша Лип’янка. Ось разом всі збудували новий храм — Бог помилує Україну і ми ще станемо свідками її процвітання.
Віталій ГОНЧАРЕНКО,
тренер:
— Безперечно, для мене День незалежності — велике свято і вихідний, який потрібно повністю присвячувати вшануванню наших героїв, які віддали життя за вільну Україну, і всієї нашої непростої історії. Це — урочистості, які повинні набирати більших масштабів. Тобто, не копати картоплю в цей день, а святкувати день народження своєї країни. Нехай це буде участь у мітингу, молитва в церкві чи просто перегляд тематичних телепередач, але під знаком національних символів.
Які мої побажання Ук-раїні? Звичайно, бажаю, щоб настав мир і було зупинене кровопролиття. І хочеться, щоб нашому молодому поколінню, яке має набагато прогресивніше мислення, були створені всі умови для щасливого життя. Саме вони побудують Україну такою, про яку мріємо!
Оксана ДОМЧУК,
лікар:
― Для нашої сім’ї це особливе, величне свято! В 90-році мій чоловік брав участь у Революції на граніті, організованій студентами на площі Жовтневої революції (нині Майдан Незалежності) у Києві, виборюючи право на цю незалежність. Протести тоді завершилися підписанням постанови Верховної Ради УРСР, яка гарантувала виконання вимог учасників протесту. Тож день народження держави ― це свято усієї нашої родини. І ми, і наші діти завжди беремо активну участь у всіх заходах, які проводяться з нагоди цього свята.
А Україні хотіла б побажати, найперше ― миру. Скоріше піднятися на ноги, стати економічно сильною. А ще хочеться, щоб наші діти відчули і цю незалежність, за яку ми боролися, і безмежне почуття гордості за те, що ти ― українець і живеш в Україні!
Оля ПІКАЛО,
школярка:
― Для мене це най-більш урочиста подія серед усіх державних свят. Мої діди і прадіди боролись за неї, і їхні героїчні подвиги не стали марними. Тому, вважаю, що це дар Божий, який нам треба берегти, відстоювати і тішитись ним.
День Незалежності пробуджує в мені почуття патріотизму, бо слова «Україна» та «українець» я вимовляю з гордістю. А незалежність для мене ― це моя солов’їна мо-ва, цілісність кордонів, і єдність мого народу. А щоб бути по справжньому незалежним, треба усвідомлювати, що ти — українець. Це гордо і престижно!
Я хочу всім нам побажати любити Україну по справжньому. А нашим по-літикам хотіла б сказати: «Збережіть мою Україну, бо ми, молоде покоління, зради не пробачимо!».