ЗУСТРІЧ З ПРЕДСТАВНИКАМИ ПРОТЕСТАНТСЬКИХ ЦЕРКОВ
Президент України Петро Порошенко підписав указ «Про відзначення в Україні 500-річчя Реформації». Підписання відбулося під час зустрічі з керівниками українських і міжнародних протестантських об'єднань, які зібралися в Києві на Другий Місіонерський форум Всеукраїнського союзу церков євангельських християн-баптистів. Глава держави зазначив, що Україна є багатоконфесійною країною і назвав «одним із великих досягнень українців створення Всеукраїнської ради церков», з якою влада активно співпрацює, забезпечуючи мир і згоду між різними конфесіями. «Ми хочемо показати, що наші відносини між державою і церквою мають принципову відмінність від російських. Різницю можна побачити на прикладі Криму і Донбасу, куди на російських багнетах прийшов «русский мир». Весь світ бачить там тотальне порушення прав людини», — сказав президент. Указом передбачено проведення у 2017 році тематичних наукових конференцій, симпозіумів, круглих столів, семінарів, інших наукових і просвітницьких заходів.
Урочистий захід з нагоди 500-річчя Реформації відбудеться в Києві в жовтні 2017 року.
Слід відзначити, що початком Реформації в Європі прийнято вважати виступ Мартіна Лютера, коли він 31 жовтня 1517 року прибив до дверей Замкової церкви Віттенберга свої 95 тез щодо пошуку консенсусу справ земних і небесних.
Виконуючи положення президентського указу, представники протестантських церков Шполи звернулися до міського голови Сергія Кравченка з ініціативою проведення зустрічі щодо проведення заходів на Шполянщині з нагоди 500-річчя Реформації.
Так, 17 січня в міській раді відбулося засідання «круглого столу» за участю міського голови Сергія Кравченка, голови районної ради Олександра Кузуба, працівників трьох гілок органів влади та представників чотирьох шполянських протестантських церков. Учасники зустрічі обговорили та узгодили взаємодію місцевих органів влади з протестантськими церквами в частині виконання указу Президента з нагоди відзначення 500-річчя Реформації на території м.Шполи.
Олександр Чорногал, один із активістів церкви «Світло Христа», розповів про успішну реалізацію соціальних проектів, які охоплюють кризові категорії містян. Ігор Скрипник, який очолює Церкву Євангельських християн-баптистів, презентував дитячі проекти з популяризації здорового способу життя. Ці заходи стали улюбленими серед підлітків не лише в місті та районі, а й в області.
Віктор Корнієнко, голова Шполянського оргкомітету з відзначення 500-річчя Реформації, переконаний, що усі заходи спрямовані на підвищення духовності та освіченості. А взаємини місцевих органів влади та релігійних організацій — це крок до розвитку різних інституцій: економічних, суспільних та культурно-виховних.
Сергій Кравченко та Олександр Кузуб разом із гостями погодили орієнтовний план заходів на 2017 рік з нагоди підготовки та відзначення в м.Шполі 500-річчя Реформації.
ДОВІДКА «ШПОЛЯНОЧКИ+»
Мартін Лютер (1483—1546 рр.) здійснив справжню революцію, бо по-новому розтлумачив Євангелія Нового Заповіту й запропонував зовсім іншу християнську парадигму. Він заявив, що жодного «апостольського посередництва» у відносинах між Богом і людиною бути не може. Лютер вважав, що джерелом віри може бути виключно Біблія. Далі Лютер стверджував, що порятунок Душі можливий лише за Божої милості, найвищим виразом якої була рятівна місія Христа. Причому ця Божа благодать є даром, який неможливо заслужити жодними вчинками. Врешті-решт, Лютер був переконаний, що головною передумовою для порятунку є щира віра в Христа, яка також може бути Божим даром. Людина, однак, має вільну волю і тому може відхиляти цей дар.
Розпочалася вся ця «реформація» внаслідок того, що по всій Європі почався розквіт торгівлі індульгенціями. Офіційно гроші мали піти на будівництво нового собору Святого Петра в Римі. А неофіційно — ще й на підтримку розкішного життя Папи Римського Лева Х (1475—1521 рр.), який завжди потребував грошей.
Пишучи свої знамениті 95 тез в Віттенберзі, Лютер мав намір лише викорінити зловживання всередині Церкви. Він аж ніяк не планував розпочинати конфлікт з Папою Римським, а про заснування власної Церкви й мови не було. Саме тому занотовані 31 жовтня 1517 року тези він не прибив до воріт церкви у Віттенберзі, як стверджують легенди, а розіслав друзям «для обговорення». Тоді він ще не був революціонером, а лише — простим ченцем, який переймався порятунком душ своїх парафіян. Та тези вмить стали найзвичайно популярними і перетворили інка, який намагався лише протидіяти зловживанням у Церкві, на революціонера, котрий так сколихнув середньовічний світ, що це вплинуло на всю подальшу долю Європи.
Наталія СТОРЧАК
«Шполяночка+»