Що треба знати про залізодефіцитну анемію

Залізодефіцитна анемія ― до­сить поширене захворювання, пов'язане зі зменшенням заліза в сироватці крові, внаслідок чого порушується утворення гемоглобіну в еритроцитах. Це в свою чергу призводить до постачання меншої кількості кисню в організм та трофічних розладів.

Про причини цього захворю­вання, клінічні появи та заходи з профілактики розповідає лікар загальної практики — сімейний лікар Надія ПІРОГОВА:

― Низький рівень заліза, що при­зводить до анемії, може виникнути в результаті різних причин. Зокрема: вагітності, в дитячому віці (якщо у матері був низький запас заліза в організмі впродовж вагітності, то ди­тина може народитися із дефіцитом заліза); за тяжких менструацій.

Причиною може бути й знижене всмоктування заліза, кровотеча з органів шлунково-кишкового тракту. Іноді це трапляється несподівано, наприклад при розриві судин при пептичній виразці.

При цьому виникає блювання з кров’ю.

В інших випадках трапляється прихована кровотеча. Постійне виділення крові з кишечника може бути непомітним у випорожнен­нях. Основними причинами цього можуть бути: виразка шлунка та дванадцятипалої кишки, запалення товстого кишечника (коліт), запа­лення стравоходу (езофагіт), вари­козне розширення вен, що оточують задній прохід (геморой), рак будь- якого з відділів шлунково-кишково­го тракту та інші рідкісні ураження органів шлунково-кишкового тракту. Деякі лікарські засоби можуть спри­чинити шлунково-кишкову кровотечу без симптоматичних проявів.
Невелика, але регулярна кровов­трата внаслідок будь-якої хвороби нирок чи сечового міхура може бути непоміченою. В той же час вона може стати причиною втрати такої кількості крові, що може призвести до анемії. До цієї хвороби призводить і відсутність в раціоні харчування продуктів з достатнім вмістом заліза.

Однією з найпоширеніших при­чин залізодефіцитної анемії у всьому світі є глистяна інвазія (глисти хар­чуються кров’ю із судин кишечника).

Отже, знайти причину дефіциту заліза дуже важливо для правильно­го лікування.

Симптоми
залізодефіцитної анемії
Загальні симптоми виникають через зменшене постачання кисню до організму. Виникають скарги на запаморочення, м`язову слабкість, підвищену втомлюваність при не­значних фізичних навантаженнях, посилене серцебиття, задишку при ходьбі, дзвін у вухах, порушення сма­ку, тощо.

Залізодефіцитна анемія може мати й зовнішні ознаки: блідість об­личчя, сухість і злущування шкіри, тріщини в куточках губ, ерозії на слизовій оболонці порожнини рота.

Ще один важливий симптом ― зниження рівня гемоглобіну (Нв) в крові, який діагностується під час аналізу крові. У нормі цей показник у жінок має становити не менше 120 г/л, у чоловіків ― не менше 130 г/л. Залізо в складі Нв забезпечує транс­портування кисню з легенів до клітин. Для забезпечення цього процесу в 1 л крові має міститися близько 500 мг заліза. Щоб підтримувати цю норму, її потрібно поповнювати. Щоденна потреба організму в залізі становить 10—15 мг.

Незначний дефіцит заліза в організмі часто не відчувається і може бути виявлений під час профілактичного огляду, зокрема проведення загального аналізу крові. Якщо рівень гемоглобіну нижчий нор­ми — хворий потребує дообстеження сімейним лікарем, інколи признача­ються додаткові методи обстежен­ня, консультації вузькопрофільних фахівців ― гінеколога, уролога та ін..
Кожен випадок індивідуальний, лікар оцінює клінічну ситуацію та так­тику лікування.

Важливе
повноцінне харчування
На залізо багаті м’ясо, печінка, риба, яйця. Багато заліза в бобових, гречці, вівсяній, пшеничній каші.

Підвищити рівень гемоглобіну взимку допоможуть яблука, груші, капуста, буряк, морква. Серед на­родних методів: настоянка з липо­вого цвіту та меду. 4 столових лож­ки подрібненого цвіту залити літром окропу, а коли трохи охолоне, додати 4 столові ложки меду. Суміш слід настоювати в сухому, темному місці протягом 3-х діб. Пити щодня по склянці, бажано натщесерце.

Чай може містити високий рівень поліфенолів. Ці речовини заважа­ють всмоктуванню заліза з просвіту кишечника. Небажано запивати їжу напоями, які погіршують засвоєння заліза. Це у першу чергу стосуєтья чаю; кава також негативно впливає на всмоктування заліза, але меншою мірою.

Як правило, залізодефіцитна анемія успішно лікується препаратами заліза, які представлені таблетками, рідкими лікарськими формами (сиро­пами) та препаратами для ін’єкцій, які призначає лікар. 

Підготувала Лариса БАЧИНСЬКА.

Збори лікарських рослин для лікування анемії:

1. Трава звіробою, листя суниці лісової, солома вівса, кореневище солодки, трава глухої кропиви, паго­ни чорниці, трава деревію — порівну. Приготування: 6 г суміші на 250 мл окропу, нагрівати на водяній бані 10 хви­лин, настоювати 2 години в теплі (в термосі), процідити.

Вживати в теплому вигляді по 1/3 склянки тричі на день за 20 хвилин до їди.

2. Листя ожини, листя смородини чорної, трава череди, плоди шипшини, трава полину звичайного, ісландський мох, квітки калини — порівну. Пропорція, як у попередньому зборі. Настоювати в термосі 3 години. Вживати у теплому вигляді по 1/3 склянки після їди тричі на день.

3. Трава звіробою, плоди шипшини, кореневище дя­гелю, трава череди, кореневище лепехи, квітки гречки, квітки калини, пагони обліпихи, листя горіха волоського, трава первоцвіту, трава глухої кропиви — порівну. При­готування: 8 г подрібненого порошку на 400 мл окропу, нагрівати на водяній бані 15 хвилин, настоювати в теплі 2 години, процідити.
Вживати у теплому вигляді по 1/3 склянки тричі на день після їди.