МАЙСТЕР-КЛАС
«Українська писанка з Інною Вовк» — традиційні зустрічі з талановитою шполянською майстринею напередодні Великодня щоразу залишають неповторні враження і прилив творчого натхнення.
Цього року поринути у незвичайне таїнство виготовлення писанок, крапанок, дряпанок і навіть «розкриванок» мали змогу все більше земляків. Цікаві і пізнавальні заняття не лише для дітей, а й для дорослих проходили у світлиці районного історико-краєзнавчого музею та у класі недільної школи при храмі Різдва Пресвятої Богородиці.
Разом із Інною Дмитрівною в руках кожного учасника майстер-класу народжувалося незвичайне диво — власноруч створена писанка, що виражає духовний внутрішній світ людини, її почуття віри і краси. Під час освоєння методики, яка потребує багато наполегливості і старання, пані Інна багато розповідала різних легенд, історій, порад, пов’язаних із історією писанок. Не обійшлося і без новинок — хоч у музеї давно знаходиться створений нею колаж зі зразками розмальованих яєчок з різних куточків України, все ж за рік їй вдалося виявити незвідані до цього технології. Це написання по чорному та по білому тлі, а також виготовлення «розкриванки» — тобто, писанки всередині писанки.
Спробувати самостійно виготовити це великоднє диво прийшли минулого понеділка до музейної світлиці і представники районної влади — голова районної ради Олександр Кузуб, його заступник Лідія Татарина та заступник голови Шполянської райдержадміністрації Ольга Шпиця, які, цілком зосередившись, ретельно володіли писачком.
— При цьому потрібно, сконцентрувавшись на своїй заповітній мрії, загадати бажання, — радить директор музею Наталія Іванченко. — Це перевірено: бажання збуваються! Минулого року одна дівчина за цим столом загадала собі долю і восени вийшла заміж.
— Так, торік довго не було дощу і ми писали писанки із орнаментом «граблі», щоб випросити у Всевишнього дощу, то так і сталося — дощ ішов не один день, і вже нам сказали припинити писати «граблі», — сміючись, згадала Інна Дмитрівна.
Після того, як воском нанесли орнамент на яйце, його опускають у фарбу, яка заповнює місце між лініями візерунків. Тривалість часу перебування яйця у фарбі визначається триразовим читанням молитви «Отче наш».
Писанкові історії
від Інни Вовк
- Коли Ісус Христос брав у руки грудку, вона перетворювалася на крашанку, а камінець — на писанку.
- Чоловікам раніше заборонялося виготовляти писанки, у цьому таїнстві брали участь лише жінки та дівчата. Потім традиції змінилися і сьогодні посеред нас є дуже талановиті майстри-чоловіки.
- Якщо у людини поганий настрій, а думки переповнені негативом, обтяжені проблемами, не слід приступати до виготовлення писанки — вона обов’язково трісне, робота не вийде.
- Після того, як Христос воскрес із мертвих, людям вдалося закувати у 12 залізних ціпків злого змія, який чинив дуже багато лиха, в глибоке підземелля. Щомісяця він злизував один ціпок і у Великдень з першим виголосом «Христос воскрес!» ціпки відновлювалися, а було в них скільки ланок, скільки писанок виготовили люди. І доти сидітиме приборканий злий змій під землею, доки славитимуть люди Святе Воскресіння Христове і зміцнюватимуть на ньому окови, створюючи неповторну красу у вигляді великодніх писанок та даруючи їх один одному на знак любові і добра.
Наталія СТОРЧАК (фото автора).