Шполяни взяли участь у святкуванні 154-ої річниці перепоховання Тараса Шевченка в Каневі

Кілька тисяч людей вклонили­ся минулої п’ятниці Кобзареві на Чернечій горі. Урочистою ходою на чолі із головою Черкаської обласної ради Валентиною Коваленко та голо­вою обласної державної адміністрації Юрієм Ткаченком патріоти України пройшли його останнім шляхом. Традиційно у громадських заходах узяли участь і жителі Шполянщини. Офіційну делегацію очолював голо­ва Шполянської районної державної адміністрації Володимир Потапенко. Урочисту пішу ходу, яка розпочалася від Успенського собору, зустрічали патріотичною піснею біля пам’ятника Івану Підкові учасники хорового ко­лективу Шполянського районного будинку культури (керівник — заслу­жений працівник культури України Микола Коваль). Вже вкотре та­кою місією наділяють шполянських хористів організатори вшанувань.

Дві козацькі пісні також виконав на канівській сцені і наш гурт «Гайда­маки» під керівництвом заслуженого працівника культури України Дмитра Вовка. Виставку виробів майстрів народного мистецтва організували працівники районної бібліотеки, яка органічно доповнила колорит ярмар­кового руху під Чернечою горою.

В цей день на Черкащину привез­ли рушник національної єдності. Його вишивали понад тисячу трьохсот українців із усіх областей. Молодь із цим рушником і очолила урочисту ходу.

Перший заступник міністра культу­ри України Ігор Ліховий, який приїхав на вшанування, зазначив, що саме 22 травня Тарас Шевченко повер­нувся в Україну. Він усе життя праг­нув бути вільним. І ми розуміємо, на який важкий шлях стали, захищаючи Шевченкові заповіти. Високопосадо­вець подякував черкащанам за те, що бережуть пам'ять про Великого Кобзаря.

А шполянин, педагог і поет Олек­сандр Діхтяренко, отримавши на прощі у Тараса нове творче натхнення, написав цього дня такі рядки:

І лани, і привілля широкі

Перепестило сонце руде.

На Тарасову гору щороку

Нас травнева дорога веде.

 Ми паломники рідного світу.

Вітер падає в яру траву.

Перемога його «Заповіту»

Перед нами уже наяву.

 Ворогів лжебрехливе нахабство

Віднесе аж у море Дніпро,

І на нашій землі буде братство,

Буде мир, буде щастя й добро,

 Бо гора ця напружено слуха,

Як гудуть калинові мости,

Щоб на хвилі високого духу

Українські знамена нести.

 

Наталія СТОРЧАК. Фото Тетяни СТОРЧАК та автора.

 

 

Шполяни вітають свою видатну землячку Руслану ЛОЦМАН з одруженням. Батьківське благословення молодята отримали цього дня у Каневі.