Союз українок Черкащини приєднався до святкування 100-річчя своєї громадської організації, організувавши триденний обласний жіночий форум «Таланти жінок — тобі Україно».
Програма форуму, на який звідусіль з’їхались представниці найчарівнішої і найталановитішої спільноти, видалась надзвичайно насиченою, інформативною та цікавою. Адже вмістила в себе безліч різнопланових подій — навчальних тренінгів, майстер-класів, наукових дискусій, творчих конкурсів, виставок, мистецьких виступів тощо.
Два дні форуму відбулись на локаціях двох провідних черкаських університетів — Черкаського Національного університету ім. Богдана Хмельницького та Черкаського державного технологічного університету. Відповідно, тут за участі науковців відбулися конференції, присвячені історії створення в Україні найбільшої та потужної жіночої організації.
У стінах Черкаського національного університету в рамках форуму відбувся фінальний тур та нагородження лауреатів цьогорічного Черкаського обласного літературного конкурсу «Монолог про жінку».
Учасниці форуму також мали можливість відвідати університетський Музей рушника, познайомитись із колекцією одягу «Трипільський код» керівника авторської школи «Мистецтво моди», відомого стиліста, дизайнера одягу, члена спілки дизайнерів України Ірини Дикої, подивились моно-виставу «Анна Київська — Королева Франції». Присутні мали чудову можливість взяти участь в автограф-сесії від черкаських письменниць Тетяни Брукс, Катерини Вербівської, Світлани Горбань, Наталії Лапіної та Анни Кліменко-Синьоок, побачити чудові виставки робіт черкаських митців.
— Я вже не вперше беру участь у заходах «Союзу українок». Але враження саме від цього форуму залишилися неймовірними, — ділиться учасниця форуму, членкиня районної організації «Союзу українок», заступник директора з навчально-виховної роботи Лебединського НВК№1 Світлана Вакуленко. — Мене, як вчителя української мови і літератури, найбільше вразив і до сліз схвилював виступ юнаків із Африки. Один із них, під час вивчення української мови, запитав: «Чому у вас в установах розмовляють українською мовою, а на вулиці — російською. Це що — вулична мова?» В конкурсі поезії і прози брали участь діти нашої лебединської і шполянської шкіл. Звичайно, це чудовий заряд позитиву, який отримала і я, і діти, і мої колеги-союзянки, з якими спілкувалася.