О п’ятій ранку 14 вересня тіло загиблого під Волновахою бійця 36-ої окремої бригади морської піхоти Олександра Лінчевського зустріли у рідному Матусові.
Останній шлях до рідного дому був встелений свічками вздовж дороги у селах Сигнаївка та Матусів. Учасники АТО, волонтери, представники місцевих громад, жителі села, молодь та всі небайдужі зі сльозами на очах зустрічали кортеж з тілом загиблого Героя. Йому був лише 21 рік.
Висловити свої співчуття родині покійного приїхали побратими полеглого Героя, учасники АТО, волонтери, представники місцевої і районної влади, військовослужбовці.
Поховали Олександра Лінчевського з військовими почестями на Алеї Слави біля могили воїна – прикордонника Сергія Лифаря.
На прощання пролунали останні постріли військових на честь, шану і незабутню пам’ять про Олександра. Його знали в селі як надзвичайно виховану та щиру людину. Олександр любив життя і багато хотів встигнути, але занадто рано ворожа куля його обірвала, не давши здійснитись мріям. Свій обов’язок перед Батьківщиною він виконав. Пам’ятаймо про нього.
За інформацією офіційного сайту Матусівської об’єднаної територіальної громади