Серед багатьох зимових свят є свято Андрія Первозваного, або з дохристиянських часів — свято Калити, покровителя
долі. У давнину вірили, що Сонце у день зимового рівнодення є по-особливому беззахисним. Аби його вберегти від поганих сил тьми, Калита сходив на землю і допомагав Сонцю не покинути свого місця. Через це Святий Андрій, який зайняв місце Калити, сьогодні вважається охоронцем та провісником людської долі.
Колись в цей день в українських селах неодружені дівчата й хлопці влаштовували Андріївські вечорниці. Найважливіше,
що повинні були зробити дівчата, це спекти Калиту (короля) — велику пшенична паляницю (коржа) із отвором. Впоравшись із роботою, вони завмирали в очікування хлопчачого гурту, з приходом якого розпочиналося найвеселіше. Перед тим як сісти за святковий стіл, хлопці повинні зіграти у гру «Калита».
Всі ці обряди були відтворені 12 грудня у Шполянському районному краєзнавчому музеї, в українській світлиці — справжньому прототипові пересічної оселі наших попередників. Організаторами вечорниць стали директор музею Наталія Іванченко, бібліотекар Валентина Іщенко, народна майстриня Інна Вовк, а учасниками імпровізованого дійства — учні Шполянського НВК ЗОШ №2-лійцей. Тут таки знайшлися ролі для кожного бажаючого зіграти пана Коцюбинського, пана Калитинського, дівчину з сажею. Наталія Іванченко повідала школярам багато цікавого з життя і побуту українців, зокрема, про «ритуальне бешкетування» хлопців на свято Калити. Цього вечора парубкам було усе дозволено. Так, наступного ранку господарі знаходили свій віз на стріху, ворота у сусідів, опудала в дворі. Інколи «бешкетники» обліплювали вікна папером, таким чином у будинку було темно, і усі спали, бо думали, що на дворі ще ніч…
Дівчатка ж мали змогу поворожити, як колись, у давнину, — розтоплюючи віск та виливаючи його у воду. За фігуркою,
яка виходила після цього, вгадували про те, що має в житті відбутися. Ворожили й на чобітках — хто перший заміж вийде. А коли кусали корж-калиту, то в запалі веселилися не лише діти, а й присутні дорослі, осідлавши коцюбу й вимастившись в сажу. Веселими піснями розважили учасників свята колективи будинку школярів — «Калинонька» та «Сузір’я» під керівництвом Валентини Каландирець, Оксани Скляр та Зінаїди Яценко.
Подібний урок народознавства був проведений і в Васильківському ліцеї. Учні разом з вчителями дуже весело і тепло провели вечорниці, пригощалися пирогами, кусали калиту, співали пісень, танцювали і, звичайно ж, ворожили. Всім завдячували головному організатору свята — вчителю української мови та літератури Оксані Матіці, а веселили
всіх музики з міського будинку культури — керівники народно-аматорських колективів Лідія Поліщук та Сергій Мельник.
Наталія ДАВИДЕНКО (фото автора).