Шполянський доктор наук про домашнє захоплення, еко-продукцію і здоров’я
Літня спека багато у кого забирає сили і бажання займатися домашнім господарством чи будь-якими іншими справами. Але відпустка Юрія Вікторовича Колісника — доктора наук із соціальних комунікацій, професора Черкаського національного університету ім. Б.Хмельницького — проходить переважно у Шполі, в обійсті його літніх батьків. Тут він не лише відпочиває душею, а й гартує себе фізично, створив цілий простір для спілкування з природою, котра за його труд обдаровує цільними запашними плодами. На городі у пана Юрія вже четвертий рік замість картоплі зріє в осінній сезон ремонтантна сортова малина, А поперед вікон будинку, замість квітника, розплелася якась диво-«дереза» — блакитно-сиза лохина. Про свій активний відпочинок на малій батьківщині Юрій Вікторович розповів у бесіді з кореспондентом «Шполяночки+».
— Я багато років віддав науці, а нині свою викладацьку діяльність, у вирі приймання заліків, курсових, магістерських у студентів, намагаюся гармонійно поєднувати наснаженням духовного і фізичного профілю, — ділиться секретами стилю свого життя пан професор. — Вирощуючи сортову малину, від фізичної праці відпочиваю лише три зимові місяці, а з початку весни вже розпочинається сапка та інші роботи. Накопичую знання про вирощування малини, практикую різні методи, набуваю досвіду. І це надзвичайно захоплює, поглинає весь вільний час.
— Як саме вдається оминати різні фітохвороби та вплив шкідників на рослинах?
— Ставлюся до всіх необхідних профілактичних робіт серйозно, доводиться дуже детально вивчати особливості функціонування рослини, дії різних методик обробітку тощо. Наприклад, головною запорукою доброго врожаю є достатнє забезпечення насаджень вологою. Тож потрібно було зважити полюси та мінуси мульчування, яке затримує вологу, уберігає ґрунт від висихання та росту бур’янів, покращує структуру ґрунту. Але при цьому під час перегнивання значно витягує азот із землі, який потрібно поповнювати. А якщо йдуть затяжні дощі, то від надмірної вологи задихається коренева система. Мульчувати важливо наприкінці квітня, коли вже добре прогріється ґрунт, бо тоді може довго затримуватися лід і рослини набагато пізніше розвиватимуться.
Є така проблема як флороз — жовтіння листя і занепадання рослини. Що робити в такому випадку? Знати причину, яка може бути різною. От, наприклад, через замульчованість та ще й за довготривалих дощів листя обов’язково почне жовкнути. Рятуючи насадження, потрібно згорнути мульчу та протряхнути її, внести в землю сульфат натрію з розрахунку 500г на 1 м3 води, а листя обробити хелатом заліза згідно із інструкцією препарату. І вкупі це дає ефект. До речі, в цьому році листя малини подекуди жовтіють від надмірної спеки, а не вологи.
— Який саме сорт Ви посадили?
— Сорт Зюгана. Це ремонтантна малина, тобто, родить двічі на рік. Але двічі я врожай не збираю, бо практика доводить, що цього робити не потрібно. Тому навесні, щойно температура повітря досягне 5°С, я повністю зрізаю стебла, а молоді згодом виростають і до серпня вже зріють великі і запашні плоди.
— Чи можна таким чином українському селянину заробляти собі на життя?
— Як на мене, то ця праця мене дуже надихає, додає наснаги і фізичного гарту, але щоб мати з цього ще й статки та дохід для утримання родини, то, на превеликий жаль, простому українському селянину підтримки з боку держави немає. Навпаки, все робиться, щоб загнати діяльність за межі правового поля, щоб мати привід штрафувати тощо. Державних мотивацій — нуль, ціни на продукцію сільського виробництва навмисне стримують. І все, щоб не дозволити українським селянам зміцнитися, стати заможними і незалежними. Бідними і зневіреними легше маніпулювати. Це мої власні розмірковування про сучасні реалії в Україні. Але є такі ентузіасти серед моїх друзів, котрі не здаються і беруться за вирощування еко-малини за договором з іноземним інвестором. Продукція має фіксовану ціну — 1,5 євро і весь урожай стовідсотково збувається. За договором така екологічно чиста малина вирощується за чітко прописаною методикою, яка містить суворі вимоги до ґрунту, і до інших факторів.
Наталія ДАВИДЕНКО