ТАЄМНИЦЯ «ЗОЛОТИХ» ВІШАЛОК: доцільні витрати народних коштів чи забаганки керівництва?

ГОСПОДАРСЬКО-ПОЛІТИЧНІ ПЕРИПЕТІЇ

 У той час, коли в районі не вистачає грошей навіть на перезарядку вогнегасників, коли частина шкіл залишається зі старими вікнами, що при­зводить до порушень те­плового режиму, коли діти мусять користуватися обшарпаними туалета­ми — на останній сесії районної ради депута­ти «перегризлися» через вішалки для Шполянської ЗОШ №1.

Конфлікт між обранця­ми районної ради виник під час розгляду проекту рішення про зміни до бюдже­ту-2016. Депутати фракції ВО «ЧЕРКАЩАНИ» заува­жили, що розподіл коштів по деяких підпунктах є нераціональним, оскільки в районі є нагальніші проблеми, на які сьогодні терміново необхідно спрямувати кошти.

Так, замість придбання акустичної системи для Топильнянсь­кого НВК за 13 тис. грн. було за­пропоновано додати до цієї суми 7 тис. грн. та першочергово замінити вікна в цьому ж навчаль­но-виховному комплексі, врахо­вуючи той факт, що йде зима, а у закладі вже кілька десятиліть не замінювали вікна. Депутати справедливо наголосили, що пи­тання енергозбереження і тепла в класах набагато важливіші у плані здоров’я і комфорту дітей, звукову ж систему можна купи­ти в другу чергу або за рахунок соціальних партнерів.

Не оминули увагою депутати і припис державної санітарно-епідеміологічної служби,

яка перевіряла навчальні заклади району перед початком навчаль­ного року та знайшла порушення у роботі їдалень семи навчаль­них установ, де працівники че­рез відсутність мийок для по­суду змушені були мити його у  старих тазиках. Відтак, члени бюджетної комісії, розглядаю­чи проект рішення з розподілу вільних коштів за підсумками 9-ти місяців, винесли на затверджен­ня позачергової сесії районної ради пропозицію придбати нові ванни для миття посуду для Терешківського, Кримківського, Мар’янівського, Надточаївського, Станіславчицького, Лебединсько­го НВК та Іскренської ЗОШ.

  На минулому тижні до Терешківського НВК

вже надійшла придбана за кошти районного бюджету нова мийка для їдальні.

До цього працівникам шкільної кухні доводилося мити посуд у мисках

(на фото: комірник Терешківського НВК Тетяна УСТИМЕНКО).

Але ж бюджет не гумовий, тому гроші на вирішення цих питань запропонували перена­правити з коштів, які пропону­валось виділити на вішалки для Шполянської ЗОШ №1. Це, за сло­вами депутатів, і стало «наріжним каменем», який розлютив голову райдержадміністрації Володими­ра Потапенка — він нестримано нагримав на депутатів, аргумен­туючи це тим, що вони «ламають йому плани».

— Загалом на цій позачерговій сесії було розподілено кошти з перевиконання районного бюд­жету на суму 3 млн. 232,9 тис. грн, — пояснює ситуацію голо­ва районної ради Олександр Кузуб. — Ми намагались за­крити всі кричущі проблеми, які сьогодні є в районі, чи краще сказати — кричущі з кричущих, адже навіть додаткові надход­ження до бюджету не дають можливості закрити всі питання одразу. Доводиться обирати — щось виносити на фінансування в першу чергу, щось — залиша­ти на потім. Так було і цього разу — треба було вирішити: прид­бати мийки для посуду, з якого годують дітей, або ж вішалки. До того ж, насторожило й те, що з 90 тис. грн. на придбання парт, дошок і вішалок 63 тис. грн. мали йти саме на вішалки! Я не кажу, що вони не потрібні, але чи не забагато для такого дріб’язку, якщо в нас є ще багато інших питань, на які можна було б спрямувати кошти? Адже, закривши сьогодні найбільші «дірки», наступного разу ми зможемо повністю вирішити більш глобальні питання, напри­клад, щодо ремонту туалетів у загальноосвітніх закладах.  Чому ж така позиція «ЧЕРКАЩАН» дуже не сподобалася опонентам? Чи не тому, що вішалки були замовлені на Шполянській меблевій фабриці, директором якої є друг Володими­ра Потапенка — Михайло Шандрук? Якщо сумнозвісні вішалки уже були вигототовлені ще до розгляду питання на сесії та вже завезені до школи, то чи не схоже це на фікт змови «друзів» про так званий «відкат»? Чи то пак — факт корупції, який цілком міг бути присутнім.

Але ж депутати районної ради — це не васали місцевого «князька», які виконуватимуть усі його забаганки. Та й здоровий глузд таки має перемагати.

А як би ви вчинили, якби були справжніми «хазяїнами» в районі? Віддали б чималеньку суму державних коштів своїм «друзям» чи як госпо­дарники просто замінили поламані гачки на нові, ціна яких — максимум 2,50 грн. за штуку, а інші кошти — ви­користали на більш важливі для шкіл проблеми?

Наприклад, колектив міської гімназії, до якої перейшов цілий клас із міської школи №1, яка перебуває нині на фаворитних щаблях у райдержадміністрації, точно не образився б, якби із районного бюджету депутати додатково спрямували кошти на ре­монт даху у спортивній залі. Бо під час уроків фізкультури у дощову погоду холодна вода неодноразово поливала голови розпашілих учнів.

Та висновки хай кожен робить сам для себе.

Єдине, згадується правило — не­покаране зло породжує вдвічі більше зла. Варто лише пригадати «золоту» фарбу, придбану для ремонту шкіл у 2014 році начальником відділу освіти Павлом Вербівським. Як писала тоді «Шполяночка+», за рахунок районно­го бюджету було закуплено 600 банок фарби, вартість якої вдвічі переви­щувала ринкову ціну. Шляхом простих підрахунків — це майже 50 тисяч гривень, що ймовірно залишились у чиїхось кишенях. Наразі черга «золо­тих» вішалок?

Оксана ШЕВЧЕНКО.