Справжні пристрасті за томографом розгорілись у Шполі. Шполяни обговорюють питання про необхідність придбання для районної лікарні комп’ютерного томографа. У дискусію включились медики, громадськість та активісти. Серед аргументів – рівень та якість медичних послуг, можливість лікування інсультів, і навіть те, який може мати вплив наявність апарату на подальшу долю Шполянської ЦРЛ. В ситуації розбиралась «Шполяночка+».
На Шполянщині розгорнулось емоційне обговорення питання необхідності придбання комп’ютерного томографа (далі – КТ) для райлікарні. Розмови обивателів переросли у справжні палкі баталії, до яких підключились як пересічні мешканці, так і місцеві фахівці медичної галузі. Говорять, що від того, матиме чи ні райлікарня цей апарат, може не лише залежати якість надання медичних послуг у райлікарні, але й вплинути на майбутню долю закладу. Мовляв, факт наявності чи відсутності КТ може вплинути на статус, який цей медичний заклад отримає у недалекому майбутньому. Адже нині йде медична реформа, і вже навесні районних лікарень у тому вигляді, у якому вони існують зараз, просто не буде.
Звісно, шполян не може не турбувати і більш практичне питання: чи зможуть у Шполянській ЦРЛ лікувати інсульти без комп’ютерного томографа у сенсі змін, що їх несе реформа.
Програма медгарантій в нових умовах
Медична реформа вторинної ланки почнеться в Україні не 1 січня, як планувалося, а орієнтовно 1 квітня 2020 року. За словами міністра охорони здоров’я Зоряни Скалецької, медичні установи Національної служби здоров’я ще не до кінця готові до автономізації. Міністр повідомила, що реформа буде запущена в тому ж вигляді, в якому її планував попередній Кабмін. Зокрема, буде збережено пропорцію 60 на 40, тобто з початком реформи лікарні та установи вторинної медичної допомоги отримуватимуть 60% від того фінансування, яке вони мали раніше, а 40% — за надані послуги.
Для того, щоб із 2020 року медзаклад зміг отримати фінансування від держави, він повинен стати комунальним неприбутковим підприємством (КНП). Таке рішення ухвалено депутатами Шполянської районної ради, і Шполянська ЦРЛ вже є комунальним неприбутковим підприємством.
Далі лікарня має укласти договір з Національною службою здоров’я України. Згодом має бути затверджений і тариф для кожної послуги, що надається в наших медичних установах.
Вартість послуг потрібно знати, щоб НСЗУ могла розрахуватися з закладами. Але платитиме за них не пацієнт, а Національна служба здоров'я України. За попередніми розрахунками, за одного пацієнта з інсультом служба платитиме лікарні понад 19 тисяч, з інфарктом – майже 16 тисяч, пологи коштуватимуть 8,5 тисяч.
Це той тариф, який сплачуватиметься закладу, який відповідатиме вимогам і укладе договір із НСЗУ, яка почне не фінансувати заклади, а закуповувати в них конкретні послуги, які вони надають конкретним людям.
— Коли хворий приходить в лікарню чи поліклініку, треба буде дивитись, на які саме послуги програма медгарантій тут поширюється. Наприклад, інсульти в цій лікарні могли лікувати раніше. Але якщо тут немає потрібного обладнання, НСЗУ не буде там закуповувати ці послуги. Це вже відповідальність власника, місцевої влади, чи приймати в цю лікарню хворого з інсультом, де не нададуть сучасної допомоги, — вважає заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк.— Лікувати інсульт без комп’ютерного томографа – крутити рулетку, лікувати наугад. Не зможе НСЗУ купити послуги з лікування інсульту у лікарні, яка не має томографа.
«Треба дивитися в майбутнє і не різати сучок, на якому сидимо»
Микола Кольва, завідувач неврологічним відділенням Шполянської ЦРЛ:
- Нині в країні, і у нас на Шполянщині зокрема, поширюється «епідемія» інсультів. Лише за 10 місяців їх вже зареєстровано понад 115, прогноз річної цифри сягне до 120 - 130. Через недостатню профілактику захворювання проблема стала дуже нагальною. Сьогодні із 20 хворих, які перебувають на лікуванні у відділені, десятеро – з інсультом. Діагностика потребує нейровізуалізації - використання нових методів за допомогою комп’ютерної або магнітно-резонансної томографії. Згідно з клінічними протоколами, хворі з інсультом лікуються правильно тоді, коли їхнє обстеження починається з приймального відділення, де і визначається, яким є інсульт: ішемічним чи геморагічним, і від цього залежатиме подальша тактика лікування.
Коли ми хворого направляємо на обстеження до обласних закладів, то з району випускаємо велику суму грошей. Якщо матимемо можливість зробити КТ чи МРТ і пролікувати пацієнта у нас, НСЗУ за кожного хворого оплачуватиме 19500 грн. Якщо ми цього не зробимо, це означатиме, що ми хворого недообстежили і не маємо права лікувати інсульт. Крім того, не завжди пацієнта у тяжкому стані можна транспортувати за 70 км. Так, це дорого, і поки немає відповідного приміщення. Але ж все це можна вирішити, якщо дивитися у майбутнє. Є ж у нас меценати, небайдужі люди, які готові підтримати таку ідею. Якщо ми не зробимо цього — це буде катастрофою для хворих на інсульт. Треба дивитися на перспективу і не різати сучок, на якому сидимо.
Кадрів не вистачає
Василь Уманець, директор КНП «Шполянська багатопрофільна лікарня імені братів М.С. і О.С. Коломійченків»:
- Я не проти придбання сучасного томографа, але це питання слід вивчити, і ми займаємося ним. Це дороговартісне обладнання, на ньому не можуть обстежуватися 20 - 30 осіб, повинні бути сотні таких пацієнтів. А наша лікарня сьогодні пустує. Через незручне географічне розміщення райлікарні, обстеження таке вигідно буде хіба що жителям Катеринопільського району чи Мокрої Калигірки. Крім того, слід вирішувати питання з приміщенням, щоб розмістити томограф. Приміщення у приймальному відділенні, де знаходиться рентгенкабінет, потребує перепланування, ремонту, відповідного протипроменевого покриття. Для виконання цих робіт потрібно буде зробити проєктно-кошторисну документацію, провести експертизу, на що потрібні і відповідні терміни, і немалі кошти. А найголовніше — треба мати спеціалістів, які б працювали на цих сучасних апаратах. Наша лікарня сьогодні конче потребує лікаря-рентгенолога, який має незабаром приїхати на роботу. Але оскільки він випускається як лікар-радіолог, то йому доведеться проходити ще 6-місячну спеціалізацію рентгенолога. Якщо його ще перекваліфіковувати на комп’ютерну діагностику, треба знову направляти на навчання. На все це буде витрачено немалий час. Для закупівлі апарату, який коштує від 2 до 4 млн грн, потрібно також провести тендер і внести за нього одразу всю суму. Тендер проводиться, коли вже є кошти на апарат і є приміщення. А купувати апарат, який сьогодні стоятиме і не використовуватиметься, це нерозумно. Так, не всі хворі сьогодні транспортабельні, щоб їх доставляти на обстеження у Черкаси чи Звенигородку, але ми маємо для цього сучасний реанімобіль. До того ж, у обласному центрі одразу після діагностики хворий зможе отримати консультацію всіх потрібних спеціалістів.
Яким лікарням потрібне МРТ? Думка експерта
Свою точку зору з цього питання на прохання журналістів висловив головний лікар «Комунального некомерційного підприємства «Черкаська обласна лікарня» Черкаської обласної ради», Олександр Дудник:
- Відповідно до реформи галузі охорони здоров’я, навесні вступає в силу нова система фінансування лікувальних закладів і, фактично, змінюються рівні лікарень. З 1 квітня 2020 року всі лікувальні заклади вже не будуть фінансуватись по розподілу субвенції через обласний бюджет, а напряму будуть отримувати кошти від Національної служби здоров’я України (НСЗУ) за фактом пролікованого випадку. Себто, провели операцію – доповіли - отримали кошти, пролікували хворого – доповіли – отримали кошти. Передбачено існування багатопрофільних лікарень першого і другого типу. Називатись вони будуть так: «Багатопрофільна лікарня інтенсивого лікування першого (або другого) типу». Перший тип дуже схожий на центральну районну лікарню, другий – на обласну. Що стосується МРТ, то його наявність передбачено тільки у лікарнях другого типу. Є відповідний наказ Міністерства охорони здоров’я, яким визначено вимоги до багатопрофільних лікарень інтенсивного лікування першого та другого типу до кадрового складу, матеріально-технічного забезпечення, видів спеціалізованого лікування. Коли будуть створювати госпітальні округи, будуть визначатись і в тому, де у якому окрузі буде яка лікарня. Якщо матеріально-технічна база тієї чи іншої лікарні буде дозволяти, то вона буде лікарнею другого типу. Тобто цей лікувальний заклад буде надавати набагато ширший об’єм медичних послуг, ніж лікарня першого типу. Що ж стосується безпосередньо того, чи може районна лікарня мати МРТ, то це залежить від того, який апарат ставити. Є два типи апаратів: високопольний і низькопольний. Низкопольний – це такий апарат, який не потребує охолодження. Він має маленьке розрішення і викорстовується в основоному для визначення проблем з хребтом, якихось кісткових чи хребцевих вражень і таке інше. Високопольний, натомість, потребує постійного охолодження. У нашому медичному закладі він охолоджується гелієм. Причому магніт охолоджується постійно, навіть тоді, коли апарат не використовується. У таких апаратів більш висока напруга магнітного поля, і вони мають більше розрішення. У нас, наприклад, апарат МРТ має розрішення 1,5. Цього достатньо, щоб добре діагностувати широкий спектр захворювань. Але витрати на утримання такого апарату значно вищі. Цей апарат потрібний тільки для багатопрофільної лікарні інтенсивого лікування другого типу, тобто, відповідно до нині чинних нормативів. Для того, щоб правильно підготуватись до нововведень, в областях створюються госпітальні ради. Така рада буде створюватись і в Черкаській області. І вона у свою чергу буде створювати так звану спроможну мережу. Від цієї спроможної мережі і визначатиметься те, які лікарні будуть першого, а які другого типу. Між тим, багатопрофільна лікарня інтенсивого лікування першого типу не передбачає наявності такого обладнання і тих напрямків надання медичних послуг, що лікарня другого типу.
«З миру по нитці…» – шполяни пропонують збирати кошти на томограф гуртом
Шполяни не обмежились обговоренням питання щодо необхідності придбання сучасного томографа, але пропонують різні варіанти і методи його вирішення. Так, жителі вул. Мономаха у Шполі ініціюють збір частини коштів на придбання томографа.
Лікар за фахом Олексій Пірогов, запропонував конкретний план дій:
– КТ необхідно придбати до 1 березня 2020 року, а в найближчий час отримати ліцензію на діяльність лікарні та визначитись з її структурою. Для цього слід утворити оргкомітет з вирішення цієї проблеми, знайти неприбуткову організацію, на рахунок якої накопичувати кошти, зайнятись пошуком постачальника КТ, – пише Олексій Іванович.
Для того, щоб назбирати відповідну суму, на думку лікаря необхідно залучати орендарів земель сільгосппризначення, депутата ВР по місцевому округу, збирати кошти свідомих громадян, голів вуличкомів, а в селах— сільських голів та старост тощо.
Лариса БАЧИНСЬКА