ПРАВОСЛАВНІ СВЯТА ТА ОБРЯДИ
19 червня 2016 року православні та греко-католики відзначають одне з найбільших християнських свят, яке припадає на 50-й день від Великодня. У народі його називають по-різному: П’ятидесятниця, День Зіслання Святого Духа, День Святої Трійці.
У день Зіслання Святого Духа апостоли наповнилися Духом Святим і почали говорити різними мовами. Тим самим цією подією відкрилася світові уся повнота дії Пресвятої Трійці, і люди навчились поклонятися й прославляти три іпостасі Єдиного Бога: Отця, Сина та Святого Духа. Це свято також пов’язують із народженням християнської церкви, адже саме після зішестя Святого Духа апостоли почали проповідувати та охрестили близько 3000 людей. Перші згадки про загальноприйняте святкування Трійці датують ІІІ ст., а вже через століття усі церковні письменники описують звичаї, що прийняті на п’ятдесятий день після Великодня
ЯК СВЯТКУВАЛИ НАШІ ПРЕДКИ
Іоан Златоуст розповідає про звичай прикрашати домівки зеленню на Трійцю, а Григорій Богослов описує літургію та велику вечірню службу цього дня. Священнослужителі одягаються в зелений, білий чи золотавий одяг, що означає силу Святого Духу, а ікони прикрашають березовими гілками.
Згодом християнські звичаї Свята Трійці тісно переплелися зі слов’янськими (язичницькими) традиціями відзначення Зелених свят. Найдавнішим є обряд прикрашати свою оселю гілками дерев, квітами і, ідучи до храму, нести з собою букети. Це символізує живу, відновлюючу силу Святого Духа, пробудження природи та оновлення душі людини.
Святкування П’ятидесятниці, як і кожного іншого великого свята, не обходилося без святкового столу. Підготовку до свята розпочинали ще з четверга, рано-вранці йшли до лісу збирати лікарські трави, а з обіду починали готувати страви з яєць, молока, птиці, риби та свіжої зелені. Обов’язковою частиною святкового столу була випічка — різноманітні млинці, пироги, рулети.
Гуляння, зазвичай, влаштовували в лісі, біля річки або ж у полях; застеляли зелену скатертину, що символізувала відродження природи після довгої зими.