“Три ночі лили воду на кам’яну стінку”: як діти зі Шполи освоюють льодолазіння на Василівському кар’єрі

Початок лютого для гуртківців Дмитра Сивака видався насиченим і пізнавальним. Команда юних спортсменів вирушила в село Васильків на кар’єр, де впродовж кількох днів проводили заняття на льодовій стінці, знайомлячись із льодовою технікою та відпрацьовуючи навички льодолазіння, а також освоюючи базові принципи безпеки на льоду.

Журналісти Шполяночки поспілкувалися з Дмитром і дізналися, як проходять тренування, які техніки діти освоюють і чому ці заняття важливі для їхньої безпеки та впевненості на льодових поверхнях.

Дмитро розповідає, як три ночі поспіль готували льодову стінку та облаштовували обладнання для занять.

«Ми зробили льодяну стінку прямо на Васильківському кар’єрі. Ми привезли туди генератор, насос, прорубали лунку біля гранітної стінки, поставили обладнання і почали наливати воду. Три ночі ми лили воду на кам’яну стінку, і вона замерзала шарами. Так утворився рукотворний замерзлий водоспад. Фактично ми створили льодову стінку своїми руками».

Надійність льоду є ключовою для безпечних тренувань.

«Лід був настільки міцний, що по ньому теоретично могли б їздити навіть вантажні машини. Звісно, ми цього не робимо, але лід був повністю стабільний, а заняття відбувалися в організованому просторі для дітей».

Безпосереднє навчання починається з освоєння спорядження: діти вдягають спеціальні ботинки та "кішки", беруть льодоруби і працюють зі страховкою.

«Ми приїжджаємо туди з дітьми. Вони вчаться страхуватися, крутити льодобури, робити правильні точки страховки. Є сервіси, є техніки страховки на снігу, на льоду - і ми все це відпрацьовуємо», - пояснює Дмитро.

Особливості льодолазіння керівник команди описує так:

«Є такий вид - льодолазіння. Це подолання замерзлих водоспадів або штучних споруд, що базується на координації, фізичній силі та вмінні поводитися зі спецспорядженням. І от ми з дітьми вже майже тиждень цим займаємося».

Тренування організовані з урахуванням відпочинку та безпеки дітей.

«Ми туди їздимо кожен день. Домовляємося, збираємося, поїхали на три годинки, попрацювали - і повернулися. За цей період п’ять-шість тренувань уже було».

Погодні умови та особливості кар’єру дозволяють проводити тренування навіть у мороз.

«Мороз мінус 15, а там він взагалі не відчувається. Кар’єр як каньйон - там немає вітру. Коли сонце світить, воно відбивається від білої льодової стінки. Як у горах: сонце відбивається не тільки зверху, а ще й від снігу та льоду. Було тепло, навіть жарко. Діти іноді лазили без верхнього одягу», - додає він.

Заняття формують не лише фізичну підготовку, а й навички виживання та безпечної поведінки в екстремальних умовах.

«Зрозуміло, що брали каремати, гарячі чаї, правильне спорядження. Це теж школа - як виживати в великі морози, як себе нормально почувати», - підкреслює керівник.

Підготовка дітей відбувається системно та поступово, з поступовим ускладненням технік.

«Це ж не просто зараз почалося - ми до цього довго йшли, наші діти вже підготовлені, і я потихеньку даю їм все більше інформації, бо для них це не просто фізичні вправи, а школа впевненості, безпеки та практичних навичок, які знадобляться і на льодових стінах, і в житті», - підсумував Дмитро Сивак

Коментарі